Щорічно, починаючи з 2001 року, 22 травня відзначається Міжнародний день біологічного різноманіття (International Day for Biological Diversity).

Цей День був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН (ГА ООН) в 1995 році в спеціальній резолюції на основі рекомендації Конференції сторін Конвенції про біологічне різноманіття (КБР), яка відбулася в 1994 році.

Біологічне різноманіття продовжує скорочуватися, а екологічна рівновага все ще піддається змінам. Близько 60% екологічної системи деградує або використовується нерозважливо, що веде до втрати біологічного різноманіття і тяжких наслідків, які в найближчі 50 років можуть погіршитися.

Всесвітній союз охорони природи виділяє сім основних факторів, що сприяють втраті біологічного різноманіття:

Втрата та фрагментація природного середовища;

Конкуренція з боку інвазивних видів;

Забруднення навколишнього середовища;

Глобальні кліматичні зміни;

Опустелювання;

Зростання населення і надмірне споживання;

Безрозсудне використання природних ресурсів.

Багато з цих факторів є результатом діяльності людей.

 

 

Український державний і політичний діяч, публіцист, літературний і театральний критик, організатор українських збройних сил Симон Васильович Петлюра народився 22 травня 1879 року.

Симон Петлюра походив із давніх козацьких і священицьких родин. Після закінчення бурси у 1895-1901 рр. навчався у Полтавській духовній семінарії. Був виключений за вияв революційно-національних настроїв і запрошення до семінарії композитора Миколи Лисенка. З 1900 р. – член Революційної Української Партії (РУП, 1905 року реорганізована в Українську Соціал-Демократичну Робітничу Партію).

Під загрозою арешту восени 1902 р. виїхав на Кубань, де працював учителем, архівістом (упорядковував документи Кубанського козацтва), був членом Чорноморської Вільної Громади РУП у Катеринодарі.

У грудні 1904 р. на конференції РУП у Львові виступив проти об’єднання з РСДРП. Декілька місяців навчався на університетських курсах українознавства у Львові, якими керував Михайло Грушевський.

На початку 1906 р. редагував у Петербурзі партійний орган «Вільна Україна».

З липня 1906 р. – секретар київського щоденника «Рада», а від літа 1907 р. до 1908 р. — співредактор легального соціал-демократичного часопису «Слово».

З 1912 р. – редактор російськомовного журналу «Украинская Жизнь» (Москва), в якому публікувались Михайло Грушевський, Дмитро Донцов, Софія Русова, Сергій Єфремов, Максим Горький.

У роки Першої світової війни 1914–1918 рр. – працівник Союзу земств і міст, голова Українського Військового Комітету Західного фронту у Мінську. Своє ставлення до війни виклав у статті-відозві «Війна і українці». У цій публікації доводив, що українці лояльно виконують свій обов’язок перед Російською державою і висловлював надію, що в майбутньому ставлення російської влади до українського питання зміниться.

Був одним із провідних діячів української національно-демократичної революції: з березня 1917 р. – член Української Центральної Ради, з травня – голова Українського Генерального Військового Комітету, з червня – генеральний секретар військових справ.

У грудні 1917 р., не погоджуючись із курсом на замирення з Німеччиною (за іншою версією – на знак протесту проти пробільшовіцької орієнтації голови уряду Володимира Винниченка), пішов у відставку.

У січні-лютому 1918 р. сформував Гайдамацький Кіш Слобідської України і взяв активну участь у придушенні більшовицького повстання в Києві.

В період Гетьманату очолював Київське губерніальне земство і Всеукраїнський союз земств, організував упорядкування могили Т. Шевченка і Чернечої гори у Каневі. За антигетьманський маніфест Всеукраїнського союзу земств був заарештований 27 липня.

Під час повстання проти гетьманського режиму у листопаді 1918 р. звільнений із в’язниці і обраний до складу Директорії УНР. Гетьман Скоропадський у своїх спогадах писав, що 12 листопада (30 жовтня) 1918 року міністр юстиції Української Держави В’язлов за його особистою вказівкою звільнив з-під арешту Симона Петлюру, який негайно виїхав до Білої Церкви.

З листопада 1918 р. – Головний Отаман Армії Української Народної Республіки. У лютому 1919 р. вийшов із УСДРП і став головою Директорії УНР, отримавши практично диктаторські повноваження.

5 грудня 1919 р. виїхав у Варшаву для організації воєнно-політичного союзу із Польщею проти більшовицької Росії. За його ініціативою український і польський уряди підписали у квітні 1920 р. Варшавський договір.

З листопада 1920 р. керував роботою екзильного уряду УНР у Польщі (Тарнув, Ченстохова, Варшава).

31 грудня 1923 р. виїхав до Австрії, а згодом – Угорщини, Швейцарії.

У жовтні 1924 р. оселився в Парижі, де організував видання тижневика «Тризуб» і продовжував виконувати обов’язки голови Директорії УНР і Головного Отамана УНР.

Симон Петлюра був убитий 25 травня 1926 р. Похований С. Петлюра на кладовищі Монпарнас у Парижі.

 

Європейський день парків (The European Day of Parks, EDoP) був заснований Федерацією ЄВРОПАРК (EUROPARК Federation) – європейською організацією, яка об'єднує природні території які охороняються в тридцяти шести європейських країнах. Проведений вперше в 1999 році цей день тепер святкується щорічно 24 травня по всій Європі.

Дата святкування була обрана не випадково – саме 24 травня 1909 року у Швеції було створено перший з дев'яти Європейських Національних Парків.

Сьогодні Європейський день парків символізує міжнародну солідарність територій, що охороняються.

 

 

Щорічно 24 травня у всіх слов'янських країнах відзначають День слов'янської писемності і культури та урочисто прославляють творців слов'янської писемності святих Кирила і Мефодія – вчителів словенських. Як відомо, святі рівноапостольні брати Кирило і Мефодій походили зі знатного і благочестивого роду і проживали в грецькому місті Солуні.

Кожна нація має право на свої традиції, культуру і мову. Слов'янські громади складаються з безлічі братніх народів і нараховують більше трьохсот мільйонів чоловік.

Ще в IX столітті стараннями Кирила і Мефодія з’явився слов'янський алфавіт. Слов'янська писемність справила великий вплив на становлення нашої державності і культури. У школах проведуть конкурс з написання диктантів. А театри порадують своїх глядачів виставами за творами слов'янських класиків.

У 1994 році Кабінет Міністрів України, підтримуючи ініціативу Міністерства культури і Українського комітету славістів, прийняв постанову про проголошення 24 травня кожного року Днем слов'янської писемності і культури. У 2004 році святкування цього дня закріплено Указом Президента України № 1096/2004.

Український письменник, драматург, фольклорист Михайло Панасович Стельмах народився 24 травня 1912 року.

Поезію М. Стельмаха відзначає глибокий ліризм, пісенність, емоційність, вплив фольклору, багатогранність тематики, а проза письменника – типовий зразок літератури соцреалізму, з властивим йому кожночасним пристосуванням до партійної лінії і так званого «прикрашення» радянської дійсності.

Наукова бібліотека пропонує Вам віртуальну виставку «Художник народної долі» - http://library.khntusg.com.ua/?q=node/2128

 

26 травня 1648 року 15 тис. козаків Богдана Хмельницького за участю кримських татар розгромили вісімнадцятитисячну польську армію Миколи Потоцького в битві під Корсунем.

Навесні 1648 р., ще до спалаху повстання проти польської шляхти, очолюваного Богданом Хмельницьким, козаки вели переговори з коронованим Гетьманом Миколою Потоцьким про виведення з України урядових військ, про збільшення кількості реєстрового козацтва, про збільшення їх прав у міжнародних відносинах і про прирівнювання їх до шляхти. Однак поляки на такі умови не погодилися і відправили на придушення повстання свою армію. Недооцінивши сили селянсько-козацького війська, в першій значній битві під Жовтими Водами шляхтичі програли. Поляки відступили до Корсуня. 25 травня 1648 року основні загони козацько-селянської армії Хмельницького і татарська кіннота переправилися через Рось і увійшли до Корсуня. У відповідь поляки підпалили місто, майже повністю його знищили. Оцінивши перевагу українського гетьмана, поляки вирішили відступати, однак про цей намір дізнався Хмельницький і вирішив відрізати ворогові шлях до Богуславу. Це їм вдалося зробити всього за 4 години 26 травня. Переважна більшість солдатів противника загинула, а Потоцького і Калиновського навіть вдалося взяти в полон.

Завдяки цій перемозі українцям вдалося знищити збройні сили Речі Посполитої на українських територіях і розгорнути масове національне-визвольне повстання.  

 

День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження відзначається в Україні згідно з Указом Президента № 563/99 від 25 травня 1999 року, щорічно в останню суботу травня.

Першою українською друкарнею можна вважати краківську друкарню Швайпольта Фіоля, в якій у 1491 році з’явилися перші книги, надруковані кирилицею. Друкарня Фіоля видавала книги для України та суміжних країн, вона почала видання книг на кирилиці в тій формі, яку продовжили друкарні в Україні.

Першу друкарню в Україні заснував у Львові Іван Федоров-Федорович. Вона діяла протягом 1573-1575 рр. А першою виданою на українських землях книгою став «Апостол» (в 1574 р.), який історично започаткував розвиток друкарства в Україні.

Справжнім шедевром друкарського мистецтва стала Острозька Біблія, завершена в 1581 р. Острог став також першим в Україні центром видання тогочасної публіцистики, яку пізніші дослідники назвали «полемічною літературою».

Одним з осередків книгодрукування в Україні була Печерська Лавра. Заснована в 1616 р., Київська лаврська друкарня працювала три сторіччя.

Крім друкарень кириличного шрифту, в Україні працювали і латинсько-польські: першою була невелика друкарня у Львові, що діяла в 1592 - 1602 р.

Був в Україні і негативний досвід руйнації книговидання, починаючи з 1720 р., коли Петро І заборонив своїм указом книговидання українською мовою.

Українське книговидання часами трохи жевріло, але не помирало. Навіть у складний період між першою і другою світовими війнами в Галичині існувало близько 50 українських видавництв.

Видавнича справа та друковане слово – один із визначальних факторів формування національної свідомості українців. Вона сприяє подальшій розбудові української державності, відродженню духовності, культурних традицій, досягненню європейських соціальних, економічних та культурних стандартів в Україні.

На підтримку ініціативи працівників хімічної промисловості України, Указом Президента від 7 травня 1994 року № 219/94 було встановлене професійне свято – День працівників хімічної галузі. Цей день святкується щорічно в останню неділю травня.

Хімія, як окрема галузь, з’явилася в 1661 році, коли ірландський хімік Роберт Бойль чітко позначив предмет вивчення цієї науки.

В Україні розвитку хімії, як науки сприяли такі сфери промисловості, як фармацевтика, кераміка, металургія, скловаріння і парфумерія. Крім цього використання барвників і харчових добавок значно прискорили процес становлення хімічної галузі в нашій державі.

Державна прикордонна служба України виконує дуже відповідальні функції, головна з яких – охорона українського кордону.

Враховуючи заслуги прикордонних військ перед Вітчизною, в 2003 році Указом Президента було встановлено свято – День прикордонника, який відзначається щорічно 28 травня. До цього часу свято відзначали 4 листопада, в день прийняття закону «Про Прикордонні війська України». З 2003 року в силу вступив новий закон «Про державну прикордонну службу України», і свято було перенесено.

 

  Віртуальні ресурси Наукової бібліотеки ХНТУСГ Ви зможете переглянути на сайті

Наукової бібліотеки http://library.khntusg.com.ua/

Запрошуємо до перегляду!

Архів каледарного кошика

Для допомоги зверніться до інструкції Пошук в каталозі бібліотеки

Для допомоги зверніться до інструкції Пошук в в репозиторії ХНТУСГ

Час плине, а пам’ять залишається: книги, що увіковічили Майдан та його Героїв

Контакти

Адреса для листування
Наукова бібліотека ХНТУСГ
пр.Московський 45
Харків, 61050
Телефон

Відділ обслуговування користувачів:
+380 (57) 732-9963  kireeva_cn@ukr.net

Інформаційно-бібліографічний відділ:
+380 (57) 732-9963  sbo.hntusg@ukr.net

Відділ інформаційних технологій та комп'ютерного забезпечення:
+380 (57) 732-9963  avt2.73@ukr.net

Відділ комплектування та наукової обробки документів:
+380 (57) 732-9963  komplhim17@gmail.com

Новини бібліотеки

XIV Всеукраїнська конференція молодих вчених та спеціалістів "Історія освіти, науки і техніки в Україні"

2019-05-17

Директор Наукової бібліотеки Ніколаєнко Н. М. 17 травня 2019 р. взяла участь у  XIV Всеукраїнській конференції молодих вчених та спеціалістів "Історія освіти, науки і техніки в Україні" з доповіддю "Розвиток інформаційно-галузевого ресурсу для фахівців сільськогосподарської галузі"

Зустріч з директором Державної наукової установи «Книжкова палата України ім. Івана Федорова»

2019-05-15

15 травня в Харківському національному університеті радіоелектроніки відбулася зустріч з директором Державної наукової установи «Книжкова палата України ім. Івана Федорова» – М. І. Сенченком, яка була присвячена 100-літтю створення закладу. На зустрічі були присутні провідні фахівці бібліотек ЗВО м. Харкова, у тому числі директор НБ ХНТУСГ Ніколаєнко  Н. М. та заступник директора НБ Наугольнова Н. Г.

День вишиванки в НБ ХНТУСГ

2019-05-15

16 травня святкуємо Всеукраїнське свято – День вишиванки. Кольоровими нитками вишиванка вплетена у наші традиції і найважливіше те, що, маючи вікову історію, вона не втратила своєї популярності і до сьогодні.

Харківський національний технічний університет сільського господарства імені П.Василенка