День украинской письменности и языка

День української писемності та мови 

Штовхається ліктем свобода.

Верстається хмиз теревень.

Застебнута ґудзиком мода...

Сьогодні - Писемності день!

Не пишуть червоною дату,

вітальних не чують пісень,

живуть без тортів і параду

з нагоди "Cьогодні - Писемності день..."

Письменники, сам Літописець

та дехто уважний лишень

такий пам'ятають (і місяць,

і цифру) Писемності день.

Нелегко дається правопис,

не сповнює зайвим кишень...

І все-таки: є у нас logos! 

Сьогодні - Писемності День! 

                     Михайло Десна

Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос - більш нічого.

А серце б’ється-ожива, Як їх почує!..                                       

Тарас Шевченко

День української писемності та мови — свято, яке було встановлене указом президента України в 1997 р. і щороку відзначається в Україні 9 листопада. Це свято є даниною одному з найцінніших надбань, яке створене й залишено нам нашими попередниками. Саме мова є душею нації, її генетичним кодом, адже у її глибинах народилося культурне надбання, яким може пишатися наш народ.

За православним календарем — це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.

Найвизначнішою працею Нестора-літописця є «Повість временних літ» — літописне зведення, складене у Києві на початку XII століття. Це перша у Київській Русі пам’ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Преподобний Нестор довів розповідь з літописних зведень кінця XI століття до 1113 року. Всі наступні літописці лише переписували уривки з праць преподобного Нестора, наслідуючи його. Але перевершити так і не змогли. «Повість временних літ» була і залишається найвидатнішою пам’яткою слов’янської культури. Тому преподобного Нестора-літописця можна по праву вважати батьком не лише вітчизняної історії, а й словесності.

Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестор-літописця і починається письмова українська мова.

А він писав... Тер стомлено долоні Перо все чистив- і в думках блукав... і свічка тихо блимала,й холодні вітри шуміли в спалахах заграв... Рік в рік писав.. У "Повісті..."вів сповідь Про всі події, що колись були... і діамантами світило слово, бо ті слова - з минулого посли... Що наше слово понесе в майбутнє? Про зради, чвари й неспроможність дій? Хай слово кличе на нові звитяги... Вкраїнське слово повне звуків-мрій...

Мова - найбільший скарб будь-якого народу. Тисячоліттями, віками, роками плекала її земля предків, передавала з покоління в покоління, вкладаючи дедалі більше народну душу і водночас формуючи її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що занепад мови - це зникнення нації. Якщо ж мова стає необхідною і вживається насамперед національною елітою - сильною і високорозвиненою стає нація і держава.

У всьому світі відомо, що державність мови є універсальною формою об’єднання людей в одне ціле, в один народ. Це важливий чинник самовизначення нації, надійна основа розвитку країни.

Іван Огієнко колись писав: «Рідна мова – то найголовніший наріжний камінь існування народу як окремої нації: без окремої мови нема самостійного народу».

Мова – це душа мільйонів українців, загартована історією і відточена творчістю найталановитіших письменників.

Зачинателем сучасної української літературної мови вважається І. П. Котляревський, а основоположником — Т. Г. Шевченко.

Українська мова - це велика культура та історія. Українською мовою написані невмирущі твори Котляревського і Шевченка, Франка і Лесі Українки, Нечуя-Левицького і Коцюбинського.

Краса і милозвучність української мови належним чином були оцінені в Парижі в 1934 р., коли на Міжнародному конгресі краси мов вона здобула III місце (після французької і перської).

Головною причиною сьогоднішнього мовного становища в державі є наша байдужість, нерішучість, звичайнісіньке недбальство, безініціативність і безвідповідальність. Бо, як довів відомий французький мовознавець Андре Мартіне, «мова перемагає своїх суперників не в силу якихось внутрішніх якостей, а тому, що її носії є войовничішими, фанатичнішими, культурнішими, заповзятливішими».

1.http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459608

2.http://pokrlib.at.ua/news/den_ukrajinskoji_pisemnosti_ta_movi/2013-11-0…

3.http://www.kosivart.com/index.cfm/fuseaction/hutsul_land.ukrainian-lang…

4.http://uk.wikipedia.org/wiki/%C4%E5%ED%FC_%F3%EA%F0%E0%BF%ED%F1%FC%EA%E…">http://uk.wikipedia.org/wiki/%C4%E5%ED%FC_%F3%EA%F0%E0%BF%ED%F1%FC%EA%E…

 

Http://yandex.ua/video/search?text=день%20української%20писемності%20та%20мови&path=wizard&filmId=lTW__sKrUXI&fiw=0.00157975

Запрошуємо вас в читальний зал №3 (вул. Артема, 44) Наукової бібліотеки ознайомитися з літературою, присвяченою українській мові, а також з виставкою «Мова – духовне багатство народу».

 Список літератури, представленої на виставці

Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну,

красу її, вічно живу і нову, і мову

                                                             Володимир Сосюра

 

Для допомоги зверніться до інструкції Пошук в каталозі бібліотеки

Для допомоги зверніться до інструкції Пошук в в репозитарії ХНТУСГ

ВИВЧАЙ УКРАЇНСЬКУ ЛЕГКО!

Контакти

Адреса для листування
Наукова бібліотека ХНТУСГ
пр.Московський 45
Харків, 61001
Телефон
E-mail:

Новини бібліотеки

Книга тижня

2020-02-24

Основи розрахунку та конструкції деревообробного обладнання [Текст] : підручник / В. В. Шостак [та ін.] ; за ред. В. В. Шостак ; Нац. лісотехн. ун-т України. – Львів : Вид-во "Львів. політехніка", 2012. – 392 с.

Засідання Бібліотечної ради ХНТУСГ

2020-02-20

В Науковій бібліотеці 20.02.2020 р. відбулося засідання Бібліотечної ради ХНТУСГ, на якому було розглянуто питання щодо виконання «Плану видання наукових, навчальних та навчально-методичних видань навчально-науковими інститутами ХНТУСГ в 2019-2020 навчальному році».

Харківський національний технічний університет сільського господарства імені П.Василенка