Грабовский

ПАВЛО АРСЕНОВИЧ ГРАБОВСЬКИЙ

Описание: GrabovskyPA.jpg

 

 

 

 Та вірую, що хрест мій не безплодний,

Що хрест отой – бездольний люд спасе.

        Павло Грабовський

 

 

 

 

 

 

Павло Арсенович Грабовський народився 11 вересня 1864р. у с. Пушкарне на Харківщині в бідній сім’ї паламаря. Батько помер рано, залишивши 5 дітей на руках у матері.

 Описание: _20140908_13201001.jpg

 Павло вчився в Охтирській бурсі (1874-1879) та Харківській духовній семінарії (1879-1882).  Загальна атмосфера 70-80-х років, культивування образу героя-страдника не оминуло й стін духовного закладу. Як згадував в автобіографії Павло Грабовський: «…Мені хотілося вже піти на муки не за Христа, а за «народ», і те бажання цілком опанувало  иною. Се була якась невідхильна потреба серця, котру, як Ви знаєте, відчувала вся російська молодіж того часу». У 1882 р. при обшуку в семінарії у П.О Грабовського були виявлені заборонена література і лотерейні квитки на користь політичних ув'язнених. Після відмови від дачі пояснень, за зв’язки з харківським гуртком народницької організації “Чорний переділ” і поширення забороненої літературивін  був заарештований і виключений з семінарії, а потім висланий на 2 роки під нагляд поліції за місцем народження.Перебуваючи під гласним наглядом поліції, він до квітня 1885р. проживав у с. Пушкарне, безрезультатно намагаючись знайти роботу. У 1885 р. отримав дозвіл жити в Харкові, де працював коректором газети.Тут він поновлює революційну діяльність і стає одним з керівників «групи революційних народників». Усі ці роки, починаючи з семінарії, Грабовський активно займається самоосвітою, пробує сили в літературній творчості.

У листопаді 1885р. Павла Грабовського  беруть на військову службу. Місце дислокації піхотного полку (м. Валки поблизу Харкова) давало йому змогу не втрачати зв’язків з підпільною народницькою організацією. Проте невдовзі, як покара за виступ проти армійського начальства, його чекало переведення до Туркестанського військового округу. Саме тоді жандармерії вдалося розкрити його участь в розповсюдженні відозв народників; в Оренбурзі Грабовського заарештовують, повертають до Харкова й ув’язнюють. У 1888 р. з Московської пересильної тирьми (Бутирки) він був відправлений на 5 років на заслання в Сибір. Поселений під нагляд поліції в Балаганськ (Іркутська губернія).

Описание: 015564_pavlo_hrabovskyy.jpg

 

 

Під час перебування у в’язниці Грабовський написав ряд поезій, окремі з яких у зміненому й переробленому вигляді увійшли пізніше до першої збірки. В цей час молодий поет пише вірші російською мовою “Друзьям” (поширювався у списках серед політичних засланців), “Из путевых заметок”, поему “По Сибири. Из живых впечатлений” (1888, не закінчена).

У дорозі до місця заслання Грабовський знайомиться і здружується з членом народовольської організації Н. К. Сигидою. Бути разом їм довелось недовго: Сигиду відправили до жіночої в’язниці на Кару (де вона загинула восени 1889 р.), Грабовського— на поселення в Балаганський округ Іркутської губернії. Поет назавжди зберіг у пам’яті образ цієї прекрасної жінки, мужньої революціонерки, вірного товариша, присвятивши їй ряд віршів.

Описание: 150px-Sigida.jpg

У 1889 р. взяв участь у складанні та розповсюдженні «Заяви російського уряду» проти звірячої розправи над ув'язненими 22.03.1889 р. (Монастиревскій бунт). Після появи тексту заяви в зарубіжній пресі був втретє заарештований і звинувачений у складанні політичного відозви.

З серпня 1889 по березень 1892р. поет перебуває в Іркутській губернській в’язниці і після двох судових процесів термін заслання Павлв Грабовського збільшився (з подальшим поліційним наглядом).

Час перебування в іркутській в’язниці був переломним для літературної творчості Грабовського. Діставши від знайомих деякі відомості про літературне життя в Галичині, він зав’язує листування з Іваном Франком, надсилає вірші у галицькі часописи (перші його твори з’явились друком у “Зорі” за 1890р.). Водночас поет розпочинає велику перекладацьку роботу (переклад першої глави “Євгенія Онєгіна” О. Пушкіна, фрагментів “Фауста” Гете, віршів народовольця П. Якубовича та ін.). На цей період припадає написання поеми “Бурятка” (1891).

У 1891 р. за постановою Іркутського губернського суду засуджений до позбавлення всіх прав стану і каторжних робіт на 4 роки. У 1892 р. за рішенням Сенату каторга була замінена на поселення в «найдальші місця Сибіру», спочатку це був Вілюйськ Якутської області.

Описание: _20031231_23111601.jpg

 

З Вілюйська Грабовський надсилав у Галичину оригінальні й перекладні віршові твори, статті й нариси. Це дало можливість підготувати і видати у Львові збірки П. Грабовського “Пролісок” (1894), “Твори Івана Сурика” (1894, переклади), “З чужого поля” (1895, переклади світової поезії), “З півночі” (1896, оригінальні поезії та переклади).
Оригінальні поетичні твори Грабовського є його найвагомішим внеском в українську літературу. Проте ними не обмежувалась діяльна участь поета в літературному процесі 90-х рр. У галицьких виданнях друкувалися його нариси, статті, замітки, поетичні переклади.

 

Чимало виступів Грабовського присвячено актуальним проблемам літератури. Це біографічні нариси про видатних діячів російського літературного й суспільного руху, спогади про українських письменників, статті, що містять розгляд творчості Шевченка і Пушкіна та міркування про їх значення.

Протягом усього творчого життя Грабовський здійснював величезну роботу як перекладач творів світової поезії. У книгах “З чужого поля”, “Доля”, “З Півночі” (розділ “Переклади”), “Кобза”, в підготовленій, але не виданій збірці “Хвиля” (1899) вміщено переклади поетичних творів із 25 літератур світу. Українською мовою завдяки праці Грабовського зазвучали російські билини, твори Державіна, Жуковського, Пушкіна, Лермонтова, Тютчева, Некрасова, Добролюбова, поеми Байрона, Бернса,вірші Шеллі, Сауті, Вордсворта, Теннісона, Лонгфелло, Е. Браунінг, Гете, Уланда, Гейне, Ленау, Фрейліграта, Гервега, Леопарді, Беранже, Гюго, Дюпона, Барб’є, Метерлінка та ін. Значне місце у перекладах Грабовського займають поети слов’янських (чеської, словацької, болгарської, польської, сербської, хорватської, словенської, лужицької), скандінавських (шведської, норвезької, фінської) та угорської літератур. Одним з перших на Україні звернувся Грабовський до грузинської (Чавчавадзе, Бараташвілі, Церетелі), вірменської (Ісаакян, Туманян), естонської (Лідія Койдула, Крейцвальд) поезії.

В кінці 1896р. Грабовський дістав змогу виїхати в Якутськ — губернське місто, де значно активніше протікало життя політичних засланців. Тут остаточно були сформовані збірка перекладів “Доля” (вийшла у Львові в 1897р.), а також збірка оригінальних і перекладних поезій “Кобза”, надіслана Борису Грінченку  на Україну і видана в Чернігові 1898р.

 

У 1899р. Грабовський здійснює переїзд з Якутська в Тобольськ, по дорозі роблячи нетривалу зупинку в Іркутську. В Тобольськ поет прибув у вересні 1899р. Цьому місту судилося бути останнім у його житті. Грабовський мешкав ще в кількох сусідніх населених пунктах, проте йому так і не пощастило повернутися на Україну, як він про це мріяв.

Майже весь вільний час поета поглинала малооплачувана і виснажлива робота (коректором у редакції, у ветеринарному управлінні, приватні уроки тощо). Роки заслання вкрай підірвали його здоров’я, В Тобольську він дуже хворів. Проте й у таких умовах Грабовський не залишає літературної роботи, готується видавати зібрання творів, пише нові вірші. На цей період припадає інтенсивне, цінне з історико-літературного погляду листування Грабовського з Б.Грінченком.

   

Описание: _20140908_13215804.jpg

 

У 1900 році Павло Арсенович Грабовський одружився з «одною тутешньою дівчиною, що була також на засланні, але скінчила присуд» Анастасією Миколаївною Лук’яновою, однак вона ще залишалася під наглядом поліції. Будучи студенткою московських фельдшерсько-акушерських курсів, Анастасія взяла участь у замаху на цесаревича, і як наслідок – горезвісна Бутирка, заслання на 5 років у Тобольськ.

Через рік 26 травня 1901 р. у подружжя народився син, якого назвали Борисом на честь Бориса Грінченка.

А наприкінці листопада 1902 року Павло Грабовський пише Б. Грінченку останнього листа: «Стрінете мого маленького сина, так допоможіть йому прибитися до якогось щиро українського гурту. Незабаром  сподіваюся смерті. України так і не побачу». Борис Грінченко одержав листа після того , як поета вже не стало. Провівши поза Україною 20 років свого недовгого життя, він так і не зустрівся з рідним краєм.

Помер Павло Грабовський 12 грудня 1902р. у Тобольську від туберкульозу. Похований на Завальному кладовищі, поблизу могили декабристів.

З 38 років свого короткого життя 20 Павло Арсенович провів в ув'язненні і засланні. У листі Борису Грінченку від 14 грудня 1901 поет писав автобіографію, завершивши її гіркими словами: «горем та злиднями почалося моє життя, горем та злиднями закінчиться. Але не треба мені ніяких задоволень і ласощів, дали б тільки можливість працювати на користь рідного краю, присвятити йому ті слабі сили, які ще залишилися в моєму покаліченому і понівеченому тілі. Не дають і не дадуть...».

              Цитати  з творів П.А. Грабовського

  • Де плачуть, там немає вже краси!
  • Невмируща міць народа усе лихе переживе!
  • Рідна мова на чужині

Ще милішою стає.

  • Не смерть страшна, не довгий час неволі, —

Не важко буть героєм проти них; 

А страшно жить, запрягшись мимо волі

В ярмо дурниць та клопотів дрібних.

  • Неволя живої душі не уб'є.
  • Нема нічого гірше,

Як буть живим і вмерти за життя!

  • Сміле слово — то наші гармати,

Смілі вчинки — то наші мечі. 

 

            З поетичної спадщини поета

 

Описание: _20140910_14410207.jpg

ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ
ДО ШКОЛИ

Ну, прокидайтеся, діти:
Ранок - до книжки пора! 
Сонечко вспіло залити 
Все посереду двора!

Швидше вдягайтесь до школи! 
Кращі прогаєте дні, - 
Пізно вертати, - ніколи 
Їх не завернете, ні!

Змалку кохайтесь в освіті, 
Змалку розширюйте ум, 
Бо доведеться у світі 
Всяких назнатися дум.

Треба самим розвертати':
Як і до чого все йде,
Шлях безпомилишно взяти –

Той, що до правди веде.

Щоб не зросли ви на сором 
(Бійтесь найпаче того!) 
Та не зробились позором 
Рідного краю свого!

 

 

 

 

Джерела та посилання:

 

1.http://uk.wikiquote.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%

81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9

_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE_%D0%90%D1%80%D1%81%D0%B5%D0

%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87. - Вікіцитати

2.http://uk.wikipedia.org/wiki/%C3%F0%E0%E1%EE%E2%F1%FC%EA%E8%E9_%CF%

E0%E2%EB%EE_%C0%F0%F1%E5%ED%EE%E2%E8%F7. - Грабовський Павло Арсенович

3.http://www.people.su/ua/30453

4.http://bankreferatov.com.ua/biblio/Grabovskiy/.

5.http://lib.misto.kiev.ua/UKR/BIOGRAPHY/grabovskii.txt

6.http://www.ukrlit.vn.ua/info/history_xix/34.html

7.http://referatua.org.ua/category_content.php?c=ukrainian_literature&id=365. -Павло Грабовський. Короткі біографічні відомості життя і творчості письменника

8.http://krasnews.at.ua/publ/krasne_slovo_zemljakiv/pavlo_grabovskij/20

Матеріал підготувала Перевозник Т.В.

 

 Key words,Ключові слова: Україна, художня література, пісьменники, проза, поезія,драматургія, Павло Грабовський; Украина, художественная литература, писатели, проза,поэзия,драматургия,Павел Грабовский ; Ukraine, fiction writers, prose, poetry, drama,Paul Grabowski. 

 

 

 

 

 

 

 

Для допомоги зверніться до інструкції Пошук в каталозі бібліотеки

Для допомоги зверніться до інструкції Пошук в repo

Час плине, а пам’ять залишається: книги, що увіковічили Майдан та його Героїв

Контакти

Адреса для листування
Наукова бібліотека ХНТУСГ
пр.Московський 45
Харків, 61050
Телефон

Відділ автоматзації:
740-587-6682
reference@khntusg.edu.ua
(answers within 24 hours)

Відділ комплектування:
740-587-6235
circdesk@khntusg.edu.ua

Новини бібліотеки

Зустріч з ліквідаторами аварії на Чорнобильській АЕС

2019-04-19

18 квітня 2019 р. Наукова бібліотека організувала для студентів першого курсу ННІ БМ (вул. Алчевських, 44) зустріч з ліквідаторами аварії на Чорнобильській АЕС. Зустріч почалася з показу презентації про нинішній Чорнобиль. Мертве місто, рудий ліс сильно вразили студентів. Після цього виступили запрошені гості: полковники запасу Анатолій Самойлович Баєрбах і Олег Едуардович Світличний.

Народознавче свято «Великодні мотиви»

2019-04-19

Незабаром на землю зійде чудове свято Великодня – святе і чисте, як безхмарне весняне небо, гарне, як молоде життя. Саме цьому Світлому Христовому Воскресінню було присвячене народознавче свято «Великодні мотиви», яке проходило 18-19 квітня у Науковій бібліотеці. Гостями заходу стали студенти 1-х курсів ННІ ПХВ (ПЗ18-1б ; ХТ18-5б)  та  ННІ МСМ (11М; 14АГ).

Відкритий перегляд часописів "Продуктивне свинарство"

2019-04-16

Шановні викладачі та студенти! Запрошуємо вас на відкритий перегляд часописів"Продуктивне свинарство", який відбудеться з 16 по 19 квітня в інформаційно-бібліографічному відділі Наукової бібліотеки (пр. Московський, 45, ауд. 206, ІІ поверх). Чекаємо на вас!

Харківський національний технічний університет сільського господарства імені П.Василенка