Киев-маршр1

«Місцями бойової слави»

Ми завітали до Національного музею-заповідника «Битва за Київ у 1943 році», що знаходиться у селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області.

«Швидше Дніпро потече в зворотному напрямку, ніж Червона армія  зможе перейти його» — казав Адольф Гітлер, і оголосив рубіж Дніпра «Східним валом», далі якого вони не відступлять.

Командування  Радянської Армії намагалося розвинути успіх форсуванням Дніпра на південь від Києва і створенням Букринського плацдарму. Запеклі бої на підступах до Києва точилися з 10 липня 1943 року. Але при цьому не було враховано вкрай несприятливі умови для наступу на правому березі і довелось терміново виправляти помилку. 

Так виник новий напрямок головного удару – Лютізький плацдарм – на північ від Києва.  

  Прагнення будь-якою ціною зробити  «Подарок Родінє» – визволити Київ саме до чергової  «ювілейної» річниці  призвів до величезних людських втрат: здобуття Києва «до дати» коштувало життя 417 тисячам бійців і командирів Червоної армії.

  Вдячні нащадки звели тут: Пам'ятник воїну-визволителю – в 1958 році, величавий музей-палац до 50-ліття визволення м. Києва – у 1993 році.

  До історико-культурного комплексу входять: заповідна територія площею 9,2 гектара. На ній збережено 420 метрів польових ходів сполучення, бліндажі, спостережні пункти,  колекція зразків бойової техніки часів війни. Музей, площею 1100 метрів, в якому знаходяться експозиційні зали і експонується полотно діорами «Битва за Київ. Лютізький плацдарм 1943 рік» (Розміри полотна 29 Х 7. Автор М. С. Присєкін).

    Музей має багато цікавих матеріалів та справжних речей легендарної епохи, яка все більше йде від нас в історію.

«Музей корупції президентського масштабу»

    Дивлячись новини та розповіді в ЗМІ про «Межигір'я», багато хто з нас думав, що журналісти десь перебільшують, бо це їм властиво (як це було з золотим унітазом). Але коли ми увійшли на територію резиденції, то всі були шоковані масштабами і взагалі від всього побаченого. Ходили та вражалися розкоші, в якій жив гарант Конституції. 

Озера та каскад штучних ставків з фонтанами та маленькими оазами з різними композиціями, газони та  клумби з чудовими рослинами та квітами, ажурні мостики, багатоярусні  водоспади, безліч паркових скульптур, лавок, альтанок, є навіть, античні колони, вольєри з дикими тваринами, зоопарк, фазанарій, голуб'ятники тощо.

У резиденції Межигір'я розмістилися: поле для гольфу, яхтовий причал, кінний клуб, тир, тенісний корт, банно-оздоровчий комплекс, басейни, боулінг, гараж з розташованим на другому поверсі музеєм ретро - автомобілів та інші розважальні комплекси (постійно виникало питання: коли ж був час займатися справами держави?) На території є вертолітний майданчик, своя затока, а також мисливські угіддя.

Окремої уваги заслуговує набережна з коштовною огорожею, яка тягнеться вздовж Київського моря на сім кілометрів. Стоїть тут дебаркадер-корабель «Галеон» – корабель на воді, інтер’єру якого позаздрять найкращі маєтки.

Вразив нас відомий будинок «Хонка» -  де жив Янукович (щоб оглянути всередині – треба купити квиток за 200 грн.)

Про його велич та розкіш краще розкажуть фотографії, а не слова. Інформацію дивиться тут:

  http://uk.wikipedia.org/wiki

тур 360 градусів по будинку «Хонка» у вигляді панорамних фотографій ззовні та з середини будинку у Межигір'ї 

  Величезна резиденція огороджена п'ятиметровим парканом довжиною по периметру 54 км. На території укладено надміцний асфальт, і, як нам було сказано, з підігрівом, а обслуговували екс-президента більше 1000 осіб.

  Недарма журналісти та політики називають «Межигір'я» символом корупції президентського масштабу і «музеєм корупції». Про діяння колишнього президента, мабуть, знає кожен, але треба бачити на власні очі «скромність» його побуту та скарби «невеликого» угіддя. В даному випадку підтверджується прислів’я  «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути»!