Година пам’яті « Свіча скорботи»

«Страшне число у нелюдській напрузі

Пропалює світи до глибини.

У тридцять три – розіп’ято Ісуса.

У тридцять третім на земному крузі

Розіп’ято мільйони без вини»

Борис Олійник .

Щороку в четверту суботу листопада по всій Україні та навіть за її межами проходять меморіальні заходи до Дня пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років, геноциду українського народу.

Для студентів ННІ ЕКТ була проведена година пам’яті, що розпочалася словами великого поета Бориса Олійника

про Голодомор 1933 року: «Коли відходить одна людина − з нею вмирає світ. Коли ж мільйони ідуть в прірву − тоді вмирає вже ціла галактика». Ці слова викарбувані на Кургані Скорботи, першому в Україні пам'ятнику жертвам Голодомору, що розташований в м. Лубни біля Спасо-Преображенського Мгарського монастиря.

Присутні дуже уважно слухали розповідь заслуженого артиста України, організатора першого музею Голодомору Олександра Ґави про ті страшні роки, про причини і наслідки тих жахливих подій. Учасники години пам'яті приєдналися до давньої традиції: коли людина помирає − запалюють свічку, щоб душа летіла при світлі і знайшла свій прихисток. В фойє ННІ ЕКТ було організовано виставку, присвячену Дню пам’яті жертв Голодомору. Пам’ятаймо…