«Василь Стефаник був плоть від плоті, кість від кості трудового народу. Він горів його болем, страждав його стражданнями… Ми шануємо пам'ять Василя Стефаника як прекрасного письменника і громадянина, кришталево чесну людину.» Максим Рильський
Василь Стефаник – видатний український письменник, громадський та політичний діяч, один з важливих постатей культурного та соціально-політичного життя України.
Український майстер експресіоністичної новели Василь Семенович Стефаник народився 14 (26) травня 1871 р. у с. Русові на Станіславщині (тепер – Снятинський район Івано-Франківської області). Після закінчення школи, у 1883 р. вступив до польської гімназії у м. Коломії, з якої його виключили за українську громадсько-політичну діяльність у 1890 році. Василь Стефаник переїхав до Дрогобича і вступив до місцевої гімназії, яку закінчив 1892 р. Того ж року він вступив на медичний факультет Краківського університету, де навчався до 1900 р.
Перша збірка новел – «Синя книжечка», яка вийшла у світ 1899 р. у Чернівцях, принесла Василеві Стефаникові загальне визнання, була зустрінута захопленими відгуками найбільших літературних авторитетів, серед яких, крім Івана Франка, були Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Ольга Кобилянська. Автор «Синьої книжечки» звернув на себе увагу насамперед показом трагедії селянства.
У 1900 р. вийшла друга збірка Василя Стефаника – «Камінний хрест», яка також була сприйнята як визначну літературну подію.
У 1901 р. вийшла в світ третя збірка новел Стефаника – «Дорога», яка становила новий крок у розвитку його провідних ідейно-художніх принципів.
З 1903 р. Василь Стефаник постійно жив у селі: до 1909 р. – у Стецеві, а потім до кінця життя – у Русові. У 1905 р. вийшла в світ четверта збірка письменника – «Моє слово».
У період визвольних змагань Василь Стефаник брав участь у роботі Української національної ради Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), у складі делегації ЗУНР відвідав Київ, під час проголошення соборності українських земель 22 січня 1919 р.
Перебуваючи в тій частині України, що була під владою Польщі, Василь Стефаник активно цікавився подіями в УРСР, відсилав до радянських журналів свої нові твори.
В останні роки життя Василь Стефаник пише також автобіографічні новели, белетризовані спогади, до яких належать такі твори: «Нитка», «Браття», «Серце», «Вовчиця», «Слава Йсу» та інші. Василь Стефаник майже безвиїзно жив у рідному селі Русів, де вів життя звичайного хлібороба, а у вільний час продовжував писати. Василь Семенович тяжко хворів. У січні 1930 р. у письменника стався частковий параліч, який надовго прикував його до ліжка. 7 грудня 1936 р.
Василь Стефаник помер, залишивши по собі біля семи десятків новел.
Враховуючи значний внесок Василя Стефаника у розвиток української літератури, культури та у суспільно-політичне життя України, згідно з Постановою Верховної Ради 150-річчя з дня народження Василя Семеновича Стефаника відзначається в Україні на державному рівні.
З нагоди святкування 150-річчя В. С. Стефаника Міністерство культури та інформаційної політики України спільно з Державним агентством України з питань мистецтв та мистецької освіти підготували низку подій, які можна буде відвідати в онлайн форматі, а крім цього ще декілька спеціальних подій, які пройдуть просто неба у м. Києві. В рамках святкування з 14 по 16 травня 2021 року відбудуться: тематичні дискусії з провідними літературознавцями про життя, творчість та проблематику творів Василя Стефаника; виставка просто неба «СтефаникOnline» про життя Василя Стефаника, його творчість та історичний контекст зламу століть; перегляд фільму Леоніда Осики «Камінний хрест» (1968) та дискусія за участі експертів кіно щодо художніх засобів фільму та сміливого експерименту з перекладу літературного тексту мовою кінематографу; театральний перформанс «Найліпше з мойого серця» на основі новел та листів Василя Стефаника.
Зазначається, що до більшості подій можна буде долучитися онлайн, оскільки передбачені прямі трансляції тематичних дискусій, театрального перформансу та фільму Леоніда Осики «Камінний хрест».
Відповідно до програми святкування у 2021 році планується більш повне видання творів Василя Стефаника, а також здійснити капремонт садиби Стефаників в селі Русів Снятинського району, звідки визначний діяч родом. У 2021 році планується випустити ювілейну монету Василя Стефаника.
Такі постаті, як Василь Стефаник, роблять ім’я України в світі. Тож шануймо їхню пам’ять!
Наукова бібліотека долучається до святкування 150-річчя Василя Стефаника і запрошує переглянути віртуальну виставку «Співець української землі» та огляд «Славетний новеліст»
