Микола Іванович Костомаров – перший класик української історичної науки, видатний етнограф, яскравий публіцист, талановитий письменник і, безумовно, великий патріот своєї батьківщини.
Микола Іванович Костомаров народився 16 травня 1817 року в слободі Юрасовка Острогозького повіту Воронезької губернії. Батьки Миколи Костомарова намагалися прищепити сину вільнолюбні ідеї і дати добру освіту. Тому вже з 10 років його відправили навчатися до Московського пансіону, а згодом до Воронезької гімназії, яку той закінчив 1833 році.
У 1833 році після закінчення гімназії Микола Костомаров вступив до Харківського університету на словесне відділення філософського факультету. Після закінчення Харківського університету (січень 1837 р.) склав іспити на ступінь кандидата й отримав направлення у Кінбурнський драгунський полк юнкером. Однак залишає військову службу і повертається до занять наукою.
Сфери його інтересів, звичайно ж, не обмежувалися виключно науковими дослідженнями. Як кожна порядна людина того періоду, М. І. Костомаров чимало часу приділяв суспільно-політичній діяльності, результатом якої стало створення знаменитого Кирило-Мефодіївського товариства. Багато в чому саме завдяки Миколі Івановичу українська політична традиція отримала потужний імпульс розвитку, а організоване ним братство кирило-мефодіївців і особливо журнал "Основа", який видавався у Санкт-Петербурзі, мали найбезпосередніший вплив на зародження масового громадського руху в Україні.
Заслуги цього вченого для становлення вітчизняної історичної науки взагалі неможливо переоцінити. За довгі роки кропіткої роботи М. І. Костомаровим були написані десятки найважливіших фундаментальних праць з історії України та Росії. З-під його пера вийшли сотні статей і нарисів, кожен з яких і зараз має абсолютну наукову цінність.
М. Костомаров був одним з перших істориків, хто спробував концептуально обґрунтувати право українського народу не тільки на свою особливу історію, а й на окрему етнічність. Висунута ним теорія «двох начал» – вічового і самодержавного – багато в чому ідеалізувала історію українського народу, зображуючи українське суспільство як споконвічно демократичне, волелюбне і побудоване на основі народовладдя. Неважко здогадатися, що такий підхід викликав шквал критики з боку як наукових опонентів, так і численних чиновників з освітньої сфери.
Микола Іванович пропагував українську історію і культуру не тільки академічною мовою. Великий вчений виявився не позбавленим і поетичного дару, подарувавши світові віршовані збірники «Українські балади», «Гілка», драми «Сава Чалий» і «Переяславська ніч». Поезія Миколи Костомарова характеризується широкою проблематикою і розмаїттям жанрових форм: вірші-балади, в основу яких покладено народні вірування, легенди та історичні перекази. Микола Костомаров одним з перших в українській поезії запровадив гекзаметр (вірш «Эллада») та елегійний дистих (вірш «Нічна розмова»), п’ятистопний ямб.
Писав Микола Костомаров і в прозі, наприклад, повісті «Сорок років», «Син», «Холоп», «Чернігівка». Він переклав частину «Краледворського рукопису», окремі твори Дж. Байрона, В. Шекспіра (пісня Дездемони з трагедії «Отелло»), з чеської («Ягода», «Рожа») і польської («Панич і дівчина») народної поезії.
Помер Микола Костомаров 19 квітня 1885 року в Петербурзі.
На честь великого історика названі вулиці в містах Харкові, Львові, Рівному, Дубно, Коломиї, Севастополі, Львові та в селі Юрасовка Воронезької області, де народився вчений.
Наукова бібліотека також пропонує ознайомитися з літературою на дану тематику, яку ви можете отримати за бажанням після карантину:
- Костомаров, М. І. Твори [Текст] : в 2 т. Т. 1 / М. І. Костомаров ; упоряд. Є. С. Шабліовський. – Київ : Дніпро, 1967. – 412 с.
- Костомаров, М. І. Галерея портретів [Текст] : біограф. нариси / М. І. Костомаров; ред. О. Ємченко ; пер. з рос. М. Ілляш. – Київ : Веселка, 1993. – 326 с.
- Костомаров М. І. Історія України в житєписях визначнійших єї діячів [Текст] / М. І. Костомаров; пер. О. Барвінського. – Львів : Наук. товариство, 1918. – 493 с.
- Пінчук, Ю. А. Микола Іванович Костомаров [Текст] : 1817-1885 / Ю. А. Пінчук. – Київ : Наук. думка, 1992. – 233 с.
