Щороку в третю неділю травня з 2007 року ми в жалобі схиляємо голови перед нашими співвітчизниками, котрі стали жертвами тоталітарно-репресивного режиму. Цей скорботний день відзначається з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології. Мільйони безвинних людей – інтелігенцію та трудову еліту нашого народу – було знищено чи приречено на муки та голодну смерть у таборах, заслано в далекі безлюдні землі.
Кількість жертв політичних репресій в Україні неможливо підрахувати – це неймовірні цифри. Деякі фахівці вважають, що за період від початку 1920-х і до кінця 1980-х років, тобто за час правління більшовицько-комуністичного режиму, в Україні було заарештовано майже півтора мільйона осіб (із них понад 50% – українці). Величезну кількість із них було розстріляно, всі інші пройшли тюрми, заслання, вислання, каторгу, табори, примусово побували в психіатричних закладах.
Терор і репресії вразили майже всі верстви українського населення: науковців, політиків, військових, священників, представників культури, селянство. Особливо тяжкою і болісною спадщиною минулого стали масові репресії, які чинилися сталінським режимом та його прибічниками в Україні у 1930-х роках. За період Великого терору на території УРСР, за оцінками істориків, було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в'язниць та таборів (інші заходи покарання охоплювали менше 1 %, звільнено було тільки 0,3 %).
Упродовж десятків років радянська влада ретельно приховувала сліди своїх злочинів: на місцях поховань зводилися режимні об’єкти КДБ, землю заливали бетоном, місцевість розрівнювали бульдозерами й висаджували дерева.
Одним із трагічних символів тієї доби є київська Биківня: у Биківнянському лісі розташоване найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій. Тут був об’єкт спеціального призначення НКВС, де наприкінці 1930-х – в 1940-х роках відбувалися масові захоронення розстріляних та закатованих. Однією з найкривавіших стала ніч у Києві 19 травня 1938 року, коли у в’язницях НКВС було розстріляно 563 людини. Трагедія Биківні стоїть в одному ряді із такими злочинами, як Аушвіц, Бухенвальд, Дахау, Бабин Яр та Катинський розстріл. На сьогодні вже встановлено імена понад 19 тисяч розстріляних громадян з Биківнянського поховання жертв сталінських репресій.
Інші місця масових поховань жертв Великого терору політичних репресій 1937-1938 рр. – Рутченкове поле (Донецьк), район Парку культури та відпочинку (Вінниця), П’ятихатки (Харків), Католицьке кладовище (Уань), Єврейський цвинтар (Черкаси), село Халявин (Чернігівщина), Другий християнський цвинтар (Одеса), 9-й км Запорізького шосе (Дніпро). У Західній Україні після 1939 р. також з’явились місця масових поховань, зокрема урочище Дем’янів лаз (Івано-Франківськ), урочище Саліна (Львівська область), Тюрма на Лонцького (Львів).
Усупереч нелюдським знущанням та величезним втратам, український народ зміг вистояти та здобути омріяну поколіннями незалежність. Наш священний обов’язок – навіки зберегти в пам’яті народу ті трагічні сторінки історії та ніколи не допустити їх повторення.
Традиційно в День пам’яті жертв політичних репресій вищі особи держави покладають квіти до національного меморіального заповідника «Биківнянські могили». Покладання квітів до пам’ятних знаків відбувається також по всій країні, проходять жалобні віче і церемонії.
Вічна пам'ять невинно закатованим. Молимося за душі всіх, хто загинув у ті страшні роки.
Наукова бібліотека також пропонує ознайомитися з літературою на дану тематику, яку ви можете отримати за бажанням після карантину:
- Багряний, І. П. Сад Гетсиманський [Текст] : роман / І. П. Багряний. – Київ : Час, 1991. – 512 с.
- Даниленко, В. М. Сталінізм на Україні 20-30-ті роки [Текст] / В. М. Даниленко, Г. В. Касьянов, С. В. Кульчицький. – Київ : [б. в.], 1991Либідь. – 344 с.
- Звенья [Текст] : ист. альманах. Вып. 1 / ред.-сост. Н. Г. Охотин, А. Б. Рогинский ; ред. Г. В. Белкова [и др.]. – М. : Прогресс : Феникс : Atheneum, 1991. – 618 с.
- Ільєнко, І. О. У жорнах репресій [Текст] : оповіді про укр. письменників (за архівами ДПУ-НКВС) / І. О. Ільєнко. – Київ : Веселка, 1995. – 447 с.
- Конквест, Р. Жнива скорботи. Радянська колективiзацiя i голодомор / Р. Конквест ; Пер. с англ. - Луцьк : ВМА "Теpен", 2007. – 456 с.
- Минуле України [Текст] : відновлені сторінки / ред. І. М. Хворостяного [та ін.]. – Київ : Наук. думка, 1991. – 280 с. : іл.
- Петров, В. Діячі української культури [Текст] : (1920 - 1940) жертви більшовицького терору / В. Петров ; Київ. наук. т-во ім. П. Могили. – Київ : Воскpесiння, 1992. – 80 с. – (Книгозбipня "Нашого минулого" ; Вип.1)
- Реабілітовані історією. Харківська область [Текст] : у 27 т. Кн. 1. Ч. 2 / Н. В. Лапчинська [та ін.] ; Нац. акад наук України, Ін-т істоpiї Укpаїни, Гол. ред. колегія наук.-док. серії книг "Реабілітовані історією", Служба безпеки України, Всеукр. спілка краєзнавців, Укр. культ.-просвітниц. т-во "Меморіал" ім. В. Стуса, Харків. обл. держ. адмін., Харків. обл. рада. – Харків : Оригінал, 2008. – 672 с.
- Остання адреса [Текст] : до 60-річчя соловецької трагедії; в 3-х т. . Т. 3 / ред. І. Драч, ред. В. Пристайко, ред. О. Пшенніков, ред., упоряд. Ю. Шаповал, ред. С. Шевченко, упоряд. П. Кулаковський. – Київ : Сфера, 1999. – 394 с
- Остання адреса [Текст] : до 60-річчя соловецької трагедії; в 3-х т. Т.1 / ред. і Драч [та ін.] ; упоряд. П. Кулаковський, Г. Смірнов ; уклад. Ю. Шаповал. – Київ : Сфера, 1997. – 325 с.
- Остання адреса [Текст] : до 60-річчя соловецької трагедії; в 3 т. Т. 2 / ; ред. І. Драч, ред. В. Пристайко, ред. О. Пшенніков, ред., упоряд. Ю. Шаповал, ред. С. Шевченко, упоряд. П. Кулаковський. – Київ : Сфера, 1998. – 286 с.
- Шаповал, Ю. ЧК - ГПУ - НКВД в Україні: особи, факти, документи [Текст] : историческая литература / Ю. Шаповал, В. Пристайко, В. Золотарьов ; НАН України. ‒ Київ : Абрис, 1997. – 608 с.
