В історії України є події, які за своїм історичним значенням доленосні. Одне з них – Соборність України. Поняття «соборність» з’явилось у нашому науковому й політичному лексиконі порівняно недавно. Насамперед, слід підкреслити, що соборність не є явищем лише суто українським. Це загальна, органічна ознака будь-якої нації, – неодмінна умова її розвитку й процвітання. Вона означає, по-перше, об’єднання в одне державне ціле всіх земель, які заселяє конкретна нація на суцільній території. Це – один з найзаповітніших ідеалів багатьох народів світу. По-друге, соборність не обмежується лише ідеєю збирання етнічних земель у рамках національної держави, а передбачає також духовну консолідацію всього населення країни, єдність усіх її громадян, незалежно від їхньої національності. Нарешті, соборність невіддільна від досягнення реальної державності, забезпечення справжнього суверенітету і незалежності народу, побудови процвітаючої демократичної національної держави.
Тривалий час українські землі були розділені кордонами двох імперій. Однак українці мріяли про єдність та власну державу. Буремного 1919 року, 22 січня, у Києві, на Софійському майдані було проголошено Акт злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Україна стала Соборною – неподільною державою. І хоча державі не пощастило тоді зберегти єдність і незалежність, Акт злуки став реальним втіленням одвічної мрії українців про суверенність своєї держави. Головні торжества проголошення злуки проходили на Софійській площі. При вході з вулиці Володимирської на Софійську площу було зведено тріумфальну арку, прикрашену старовинними гербами. Рівно о 12:00 годині розпочалася урочиста церемонія проголошення Акта злуки. На масовому вічі посол Західноукраїнської Народної Республіки Л. Цегельський передав грамоту Національної Ради «Про об’єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Великою Східною Україною» голові Директорії Української Народної республіки В. Винниченку. Також цього дня згадують підписання Четвертого універсалу Центральної Ради – 22 січня 1918 року що проголосив Українську Народну Республіку самостійною, незалежною, вільною, суверенною державою.
Щороку 22 січня в Україні відзначають День Соборності України згідно з Указом президента України № 42/99 від 21 січня 1999 року. Яскравим проявом єдності, прагнення українського народу до свободи, став «живий ланцюг», організований патріотичними силами 22 січня 1990 року. Більше мільйона людей, узявшись за руки, створили безперервний ланцюг від Києва до Львова, відзначаючи День Соборності.
Відзначення Дня Соборності, вшанування творців Акту Злуки – це суспільна потреба берегти світлу пам’ять незліченних жертв, протягом віків принесених українським народом на вівтар незалежності, соборності, державності.
Вітаємо всіх з Днем Соборності! Нехай в кожній родині панує мир і спокій, любов і взаєморозуміння!
Наукова бібліотека пропонує Вам переглянути віртуальну виставку «Єдина й неподільна Україна» та віртуальний огляд «Державні символи України»
Для пошуку видань з даної тематики радимо скористатися Електронним каталогом Наукової бібліотеки
