22 травня ‒ 180 років від дня народження Марка Лукича Кропивницького

Кропивницький Марко Лукич – український письменник, драматург, композитор, театральний актор, фундатор українського професійного театру на території Правобережної України.

Марко Кропивницький народився 22 травня 1840 року в с. Бежбайрак (тепер с. Кропивницьке) на Херсонщині в сім’ї управителя поміщицького маєтку. Освіту М. Кропивницький здобував без будь-якої системи – то у приватній школі шляхтича Рудковського, то в Єлисаветградському училищі. Повноцінне навчання стало можливим лише у Бобринецькій повітовій школі, яку юнак закінчив із похвальним листом. У 1861-1871 роках служив канцеляристом в установах Бобринця та Єлисаветграда (нині м. Кропивницький). У 1862-1863 роках Марко Лукич був вільним слухачем юридичного факультету Київського університету. Так і не завершивши з різних причин освіти, М. Кропивницький поповнював свої знання самостійно, особливо з переїздом до Єлисаветграда, куди у 1865 році було переведено повіт, і де були бібліотеки. Там він і Іван Тобілевич «знайомилися потроху зі С. Смайльсом, Р. Оуеном, Джоном-Стюартом Міллем, Г. Спенсером, Я. Молешоттом та читали дещо із В. Шекспіра, Д. Байрона, Й. Гете, Г. Гейне, О. Дюма та ін. На державній службі він не просувався, а часто зовсім втрачав заробіток через захоплення мистецтвом та участь в аматорських виставах.

Значний вплив на творчу долю Марка Кропивницького справила його мати, яка навчала сина грати на музичних інструментах, залучала до театру і працювала над його вокальними здібностями. Як результат, в 1871 році в народному російському театрі відбувся дебют Марка Кропивницького, який зіграв роль у виставі «Сватання на Гончарівці».

Марко Лукич вирішує організувати власну трупу, до якої входили такі артисти, як М. Заньковецька, М. Садовський і М. Старицький. Реалістичний напрямок, що використовується в спектаклях, користувався великою популярністю не тільки в Україні, але і в інших державах, включаючи Грузію і Білорусь.

Актора не раз запрошували на імператорську сцену, однак він не хотів розлучатися з батьківщиною, рідним мистецтвом, відстоюючи у такий спосіб право українців на свою мову і культуру.

Протягом творчого життя Марко Кропивницький написав понад 40 п’єс, зіграв понад 500 ролей різного репертуару, а також написав низку пісень. Марко Кропивницький усе своє життя присвятив саме служінню рідному народові. Він прагнув, щоб мистецтво драматурга, актора і режисера відображало на сцені правду, реалізм, звичаї і побут. Як стверджують історики та літературознавці, М. Кропивницький не лише написав драми, створив професійний театр в Україні, але і доклав зусиль, щоб літературні та сценічні таланти українців оцінили у світі. Будучи в зеніті слави, Кропивницький оселився на хуторі Затишок, що за 20 верст від міста Харкова. Після тривалих і виснажливих гастролей це казкове місце, де жили його найдорожчі люди – дружина, діти й старенька матуся – було для митця справжнім затишком від життєвих бур. Тут серед простих людей, на лоні чудової української природи йому завжди добре відпочивалося і працювалося. А от чому саме в цьому місці, а не в якомусь іншому вирішив оселитись письменник – залишається таємницею.

Мабуть, мало хто знає про ще одну важливу сторінку творчої діяльності М. Л. Кропивницького. Справа в тому, що він не лише вдало господарював у своїй садибі, за що на сільськогосподарській виставці здобув бронзову медаль, а й створив справжній культурний осередок, заснувавши, зокрема, початкову школу з українською мовою навчання і перший на теренах тодішньої країни дитячий театр, акторами в якому були селянські та його власні діти. Це явище було і залишається безпрецедентним, оскільки нічого подібного ні до, ні після цього не було в історії не тільки української, а й європейської культури. Дитяча театральна трупа була створена ним у Затишку.

У 1910 році видатного майстра не стало. Але залишилися п’єси, які зайняли гідне місце в скарбниці української класичної драматургії. І до цих пір п’єси Марка Кропивницького з незмінним успіхом йдуть на багатьох сценах українських театрів. Герої його творів і тепер живуть серед нас зі своїми характерами, мораллю, проблемами.

У 2016 році Верховна Рада ухвалила Постанову про перейменування міста Кіровоград. Місто одержало нову назву – Кропивницький. Так було вшановано пам’ять видатного драматурга та актора.

Пропонуємо ознайомитися з літературою на дану тематику, яку ви можете отримати, звернувшись до Наукової бібліотеки після карантину:

  • Киричок, П. М.  Марко Кропивницький [Текст] : нарис життя і творчості / П. М. Киричок. - Київ : Дніпро, 1985. - 150 с. : портр. - (Літ. портрет)
  • Шурапов, В. П.  Марко Кропивницький та його спадкоємці [Текст] : іст. нарис / В. П. Шурапов ; гол. ред. В. Погрібний. - Кіровоград : КОД, 2010. - 392 с. : іл., фот.
  • Кропивницький, М. Л. П'єси [Текст] / М. Кропивницький. - Київ : Днiпpо, 1982. - 368 с.

Для допомоги зверніться до інструкції Пошук в каталозі бібліотеки

Для допомоги зверніться до інструкції Пошук в в репозитарії ХНТУСГ

Як користуватися електронними ресурсами
НБ ХНТУСГ

Як користуватися електронними ресурсами НБ ХНТУСГ

Контакти

Адреса для листування
Наукова бібліотека ХНТУСГ
пр.Московський 45
Харків, 61001
Телефон
E-mail:

Новини бібліотеки

Книга тижня

2020-09-21

Ефективне використання механізованих технологій і технічних засобів на фермі дрібної рогатої худоби [Текст] : моногр. / М. В. Брагінець [та ін.] ; Харків. нац. техн. ун-т сіл. госп-ва ім. П. Василенка. - Харків : КП "Міська друкарня", 2020. - 428 с. : рис., табл. - Бібліогр.: с. 420-428 (127 назв).

Харківський національний технічний університет сільського господарства імені П.Василенка