Щорічне відзначення, починаючи з 22 травня 2001 року, Міжнародного дня біологічного різноманіття (International Day for Biological Diversity) – чудова нагода ще раз згадати про необхідність збереження біорізноманіття та усвідомити відповідальність за збереження цієї дорогоцінної спадщини для нинішніх та прийдешніх поколінь.
Біологічне різноманіття – це все різноманіття життя на планеті, яке сьогодні стрімко скорочується. Вимирають рослини, зникають з ландшафту Землі тварини і ліси ... Багато в чому, виною тому – активна діяльність людини. І занепокоєння про подальшу долю біологічного різноманіття видів на нашій планеті виразилося в тому, що на Конференції ООН з навколишнього середовища і сталого розвитку, що відбулася в 1992 році в Ріо-де-Жанейро, було запропоновано всій світовій громадськості звернути увагу на збереження біологічного різноманітності – як живих видів, так і екологічних систем.
У зв'язку з цим, була прийнята Конвенція про біологічне різноманіття, і сьогодні її сторонами вже є близько 200 держав. Цілі, до яких прагнуть країни, що приєдналися до Конвенції, очевидні: збереження біологічного різноманіття живих видів і екологічних систем, стале використання компонентів біологічного різноманіття та отримання вигод від використання генетичних ресурсів.
Верховна Рада України ратифікувала Конвенцію 29 листопада 1994 року, а також ухвалила ряд законів щодо ратифікації, приєднання та виконання інших міжнародних договорів обов’язкового та необов’язкового характеру, що регулюють питання збереження та використання біологічного і ландшафтного різноманіття. На національному рівні координацію реалізації положень законів та відповідних програм здійснює Національна Комісія з питань збереження біорізноманіття та Міністерство енергетики та захисту довкілля України.
В Україні внаслідок господарювання, особливо за останнє століття, відбулися значні зміни в ландшафтах та середовищах існування. Серед загроз збереженню видів слід назвати вирубування лісів, загачування русел, розорювання степових та лучних ділянок природної рослинності, неконтрольоване використання добрив та пестицидів, висушування болотних комплексів, нерегульований випас домашніх тварин. Суттєвою загрозою також залишається інвазія – поява чужорідних, агресивних видів з інших екосистем та їх подальше неконтрольоване розмноження. Прикладом чужорідних рослин – агресорів є амброзія полинолиста, борщівник та клен ясинолистий.
Біологічне різноманіття продовжує скорочуватися, а екологічна рівновага все ще піддається змінам. Для збереження різноманіття видів та їх охорони необхідно надавати заповідний статус типовим та унікальним екосистемам і ландшафтам, територіям, які є природним середовищем існування різних видів тварин і рослин. До цього переліку можна віднести й оздоровлення басейнів річок, зокрема шляхом встановлення на місцевості прибережних захисних смуг, особливо крутосхилих ділянок; збереження водно-болотних угідь, посилення їх водозахисної та водорегулювальної здатності. Особливе місце займає контроль за поширенням чужорідних (інвазійних) агресивних видів.
<Наукова бібліотека закликає – давайте зробимо все можливе, щоб не втратити жодного виду, від мікроскопічної бактерії до гіганта-слона і тоді, наша планета, з усім її неймовірним біорізноманіттям, також відповість нам добром.
Наукова бібліотека також пропонує ознайомитися з матеріалами на дану тематику, яку ви можете отримати за бажанням після карантину:
- Екологічна роль біорізноманіття в культурних фітоценозах / Л. Д. Юрчак [и др.] // Агроеколог. журн. : наук.-теорет. журн. ‒ 2009. ‒ № 1. ‒ С. 46-52
- Пінчук, В. О. Сучасний стан та збереження біорізноманіття порід коней України / В. О. Пінчук // Агроеколог. журн. : наук.-теорет. журн. ‒ 2009. ‒ № 1. ‒ С. 53-56
- Лісовий, М. М. Біорізноманіття ентомофагів та їх трофічних зв'язків в агроекосистемах / М. М. Лісовий // Агроеколог. журн. : наук.-теорет. журн. ‒ 2009. ‒ № 2. ‒ С. 74-82
- Лісовий, М. М. Збіднення біорізноманіття як чинник передкризового стану агросфери / М. М. Лісовий, В. М. Чайка // Вісн. аграр. науки : наук.-теорет. журн. ‒ 2009. ‒ N 5. ‒ С. 66-69.
- Україна., Закони. Про ратифікацію Протоколу про збереження біорізноманіття та ландшафтів Чорного моря до Конвенції про захист Чорного моря від забруднення : Закон України від 22 лютого 2007 року № 685-V / Україна. Закони. // Держ. вісн. України : збірник актів. ‒ 2007. ‒ № 5. ‒ С. 11
- Гавриленко, В. С. "Асканія-Нова" ‒ перший центр збереження степового і планетарного біорізноманіття [Текст] / В. С. Гавриленко, Н. О. Гавриленко, Н. І. Ясинецька // Агроеколог. журн. : наук.-теорет. журн. ‒ 2007. ‒ № 1. ‒ С. 25-29.
- Шерстобоєва, О. В. Біорізноманіття фітоценозу і біологічна активність мікрофлори ризосфери амброзії полинолистої [Текст] / О. В. Шерстобоєва, І. М. Подберезко // Агроеколог. журн. : наук.-теорет. журн. ‒ 2012. ‒ № 2. ‒ С. 70-76.
- Коніщук, В. В. Перспективи досліджень збереження біорізноманіття агросфери в Україні [Текст] / В. В. Коніщук // Вісн. аграр. науки : наук.-теорет. журн. ‒ 2016. ‒ N 3. ‒ С. 53-57.
- Якимчук, А. Ю. Зарубіжний досвід здійснення державної екологічної політики: управління збереженням біорізноманіття / А. Ю. Якимчук // Держава та регіони : наук.-вироб. журн. ‒ 2013. ‒ № 4. ‒ С. 76-79.
- Бродский, А. К. Биоразнообразие в преодолении современного экологического кризиса: исследование экосистемного и антропоцентричного подходов в стратегии устойчивого развития [Текст] / А. К. Бродский, Н. Г. Бобылев // Экология плюс : науч.-произв. журнал. ‒ 2018. ‒ № 1. ‒ С. 20-33.
