Український поет, перекладач, дійсний член НАН України, голова Українського фонду культури (1987-2017), Герой України (2005), почесний академік Академії мистецтв України, член правління Національної спілки краєзнавців України (до 2016 р.) Борис Ілліч Олійник народився 22 жовтня 1935 року в селі Зачепилівка Новосанжанського району Полтавської області. Друкуватися почав ще в школі. Перший вірш був опублікований в 1948 році.
У 1953 році Борис Олійник вступив на факультет журналістики Київського університету імені Т. Г. Шевченка, а вже у 1958 році розпочав роботу в редакції газети «Молодь України». Борис Ілліч часто їздив у відрядження, зокрема на Лисичанський хімкомбінат, про нього і молоде місто Сєвєродонецьк надрукував у газеті серію нарисів і видав документальну повість «За Сіверським Дінцем» (1959).
Пережите в дитинстві та в роки молодості склало основу першої його збірки поезій «Б'ють у крицю ковалі» (1962). Друга збірка ‒ «Двадцятий вал» (1964), відзначена Республіканською комсомольською премією ім. М. Островського.
Одинадцять років він очолював парторганізацію Спілка письменників України і пишався тим, що за ці роки ніхто з його колег-письменників не був виключений з її лав і тим паче посаджений за ґрати.
У травні-червні 1986 року одним з перших побував у Чорнобилі, в зоні, звідки вів репортажі на телебаченні. Того ж року виступив із критичною статтею в «Литературной газете» (Москва), «Випробування Чорнобилем». Борич Ілліч Олійник побував майже в усіх гарячих точках міжетнічних конфліктів колишнього Союзу, про що розповів в есе «Два роки в Кремлі» («Князь тьмы»). Після неодноразового перебування на фронтах Боснії-Герцеговини написав есе «Хто і з якою метою сатанізує сербів?», яке вийшло в Югославії окремою книгою українською і сербською мовами. Коли розпочались бомбардування, прибув до Югославії. Написав есе «Хто наступний?».
На початку липня 1988 року на XIX конференції КПРС в Москві Борис Олійник сказав правду про Голодомор в Україні, запропонувавши створити «Білу книгу про чорні діла 1932-1933 рр.».
Поетична творчість Бориса Олійника вражає різноманітністю: задушевно-ліричне слово про матір («Мати»); філософський роздум про непорушність зв’язку людини із землею («Заземлення»); сокровенне, інтимне («Дума про Аеліту», «Ти чекай...»); лірика, сповнена драматизму та конфліктності: «Балада про вогонь і принципи», «Ринг», «Триптих пильності», «Засторога», ряд віршів з циклу «Коло» та ін. Ліризму сповнені цикли «Сковорода і світ», «Досвід», «На лінії тиші», «При гончарному крузі. Олесеві Гончару», «Сиве сонце моє. Пам’яті матері».
Найбільш відомими та значними поемами Бориса Олійника є: поема «Сиве сонце моє», укладена із дев’яти віршів, написаних різними розмірами; «Дорога»; «Рух»; «Доля»; «Урок»; поема-цикл «У дзеркалі слова»; поема, історичний твір «Дума про місто», написана до 1500-ліття Києва.
Борис Олійник – автор понад 40 книг віршів, есе, статей, які виходили в Україні, в усіх республіках СРСР, перекладались російською, чеською, словацькою, болгарською, польською, сербською, румунською, італійською та іншими мовами.
Поет є лауреатом премії імені М. Островського (1963), Державної премії СРСР (1975), Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1983), міжнародних премій імені Сковороди (1994), «Дружба» (1997), югославської премії «Рицарське перо» (1998), міжнародної премії імені Давида Гурамішвілі (1999), міжнародної премії імені М. Шолохова (2001), премії імені В. І. Вернадського Фонду «Україна – ХХ століття».
Борис Ілліч Олійник є кавалером орденів князя Ярослава Мудрого V (1995) та IV (1999) ступенів, ордену Миколи Чудотворця (2002), ордену Нестора-Літописця І ступеня (2006). У 2005 році Борису Олійнику присвоєно звання Героя України.
30 квітня 2017 року життя після важкої і тривалої хвороби Борис Ілліч Олійник помер у Національному Інституті хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова НАМН України.
Пропонуємо ознайомитися з творами Бориса Олійника, які є у фонді Наукової бібліотеки:
- Олійник, Б. Поеми [Текст] / Б. Олійник. ‒ Київ : Днiпpо, 1983. ‒ 182 с.
- Олейник, Б. И. «И увидел я другого зверя», или Два года в Кремле [Текст] / Б. Олейник. ‒ Запоpожье : Коммунаp, 1992. ‒ 110 с.
- Олейник, Б. Избранное. [Текст] / Б. Олейник ; пер. с укр. ‒ М. : ИПО „У Никитских ворот”, 2014. ‒ 472 с.
