Горіховий Спас – останній зі Спасів, після Медового та Яблучного. Його завжди відзначають наприкінці літа – 29 серпня. Ще одна його назва – Хлібний Спас, оскільки цього дня прийнято пекти хліб із зерна першого врожаю. Третій Спас встановлений церквою на честь перенесення до Константинополя Нерукотворного образу Ісуса Христа. Звідси походять й інші назви свята – Полотняний Спас, Спас на полотні, Нерукотворний Спас. Йдеться про давню подію, коли Ісус Христос, умившись, витер обличчя рушником і на ньому залишився його образ. Ікона ця Нерукотворна, бо не була написана.
Третій Спас – своєрідне прощання з літом і підготовка до осені. Відзначають його, порівняно із Яблучним та Медовим Спасами, без особливого розмаху. Цього дня люди стараються зробити частину заготовок на зиму, адже збирання врожаю на полях уже завершено.
29 серпня прийнято випікати хліб із зерен нового врожаю та збирати дозрілі горіхи. Із волоських горіхів роблять цілющі настоянки, а гілки ліщини використовують для банних віників. Вважалося, що банний віник, виготовлений із ліщини на Горіховий Спас, здатен вилікувати людину від будь-якої хвороби. Традиційно народ йде до церкви, щоб помолитися й освятити кошик із літніми дарами: яблуками, виноградом, горіхами, медом і, звичайно ж, запашним хлібом. На святковому столі у кожній домівці обов’язково мають бути горіхи та свіжоспечений хліб. Також господині з нагоди свята часто печуть пироги із горіховою начинкою. Хлібний Спас пов’язаний із таким обрядом, як освячення й очищення води. Цього дня прийнято освячувати нові криниці. Старі колодязі ж обходили навколо, ніби "замикаючи" теплу пору року.
