Семен Кузнець менш відомий широкому загалу, ніж Лев Ландау та Ілля Мечніков, адже він проживав у США та займався економікою; до речі, саме тому його ім’я частіше вживають у англомовному еквіваленті – Саймон.
Семен (Шимен) Абрамович Кузнець (Саймон Сміт) народився 30 квітня 1901 року (м. Пінськ, Білорусь) в єврейській родині міщанина Абрама Ісаковича Кузнеця та уродженки Рівного Поліни Кузнець (Фрідман). Його батько працював головним бухгалтером пінського відділення Азовсько-Донського комерційного банку та був досить заможною людиною
У 1908 або на початку 1909 року Семен (Шимен) і Соломон (старший брат) разом з матір'ю переїхали до її батьків у м. Рівне, де оселилися на вулиці Шосейній (нині – Соборна), при цьому батько майбутнього економіста залишився в Пінську. У Рівному Семен жив у двомовній родині: його мати розмовляла російською, а її батьки – їдишем. У січні 1910 року Абрам Кузнець привласнив значну суму коштів Азовсько-Донського комерційного банку (за різними оцінками від 30 до 100 тисяч золотих рублів), позичив ще 15 тисяч рублів у заможних пінчан, після чого виїхав за фальшивими документами до Лейпцига, а звідти емігрував до Сполучених Штатів Америки.
14 серпня 1910 року Семен Абрамович вступив до Рівненського реального училища, де закінчив підготовчий і чотири перші класи училища. У 1915 році, у зв'язку з наближенням фронту Першої світової війни до Рівного, євреї були вивезені з прифронтової смуги, і родина Кузнеців виїхала до Харкова, де разом з іншими біженцями оселилася в будівлі театру-цирку «Муссурі».
З осені 1918 до 1921 року він навчався в Харківському комерційному інституті (нині ХНТУСГ ім. П. Василенка). Курс навчання в цьому освітньому закладі тривав чотири роки, з яких перші два були відведені під базову економічну підготовку, а останні два – під спеціалізовану. Значну частину дисциплін викладали професори юридичного факультету Харківського університету: серед викладачів С. Кузнеця були статистик Олексій Анциферов, доктор політичної економії Володимир Левитський, математик Сергій Бернштейн та інші. Через події Громадянської війни у Росії та українських визвольних змагань Харківський комерційний інститут стабільно працював лише до кінця осені 1919 року, через що навчання фактично припинилося, і Семен Кузнець зміг прослухати дисципліни лише першого і частково другого курсів. Науковці, з якими Семен Кузнець працював у США, вважали, що він здобув у Харкові глибокі знання в галузі статистичних і емпіричних методів та підготував значну частину своєї магістерської дисертації, присвяченої критичному аналізові ідей Йозефа Шумпетера.
Після проголошення в грудні 1919 року Харкова столицею Радянської України молодого економіста було залучено до роботи в статистичному відділі Центральної ради профспілок при уряді УСРР, а потім призначено керівником сектора трудової статистики Південного бюро ВЦСПС. Згодом з’явилась його перша наукова стаття «Грошова заробітна плата робітників і службовців фабрично-заводської промисловості м. Харкова у 1920 р.».
Після завершення Громадянської війни білоруський Пінськ відійшов до Польщі і Семен Кузнець виїхав туди до рідних, отримавши польське громадянство, а потім перебрався до Нью-Йорка, до батька. За півроку вдосконаливши знання англійської мови, тепер уже не Семен, а Саймон Кузнець вступив на останній курс престижного Колумбійського університету. Через три роки він отримав ступінь магістра, захистивши дисертацію «Циклічні коливання: роздрібна та оптова торгівля», яка була написана ще у Харкові, а згодом – посаду професора економіки Гарвардського університету.
Він викладав у ряді американських університетів, був науковим співробітником Ради з досліджень у галузі соціальних наук, Національного бюро економічних досліджень. Президент Американської економічної асоціації у 1954 року Наукові інтереси С. А. Кузнеця торкаються економіко-статистичних досліджень з питань динаміки інвестицій, галузевої та технологічної структури капіталовкладень, еволюції нагромадження капіталу у США та інших країнах.
Його наукова праця щодо підрахунку національного доходу вважається найкрупнішим вкладом до економічної науки. С. А. Кузнець був першим вченим, який займався вивченням взаємозалежностей між економічними коливаннями та довгостроковим економічним ростом. Він став творцем теорії будівельних циклів – коливань тривалістю у 18-25 років, які пов'язані з періодичним масовим оновленням житла новим поколінням. У 1971 році він став лауреатом Нобелівської премії в галузі економіки. У Радянському Союзі про це воліли не говорити. Помер С. А. Кузнець 10 липня в 1985 році в США (Кембридж Массачусетс). Колишній харків'янин все життя пам'ятав про свою батьківщину: в його домі лунали українські пісні, зберігалися меморіальні речі.
Ім’я Нобелівського лауреата Семена (Саймона) Кузнеця повернулося до України.
Десять років поспіль, напередодні 110-літнього ювілею від дня народження вченого, на будинку, в якому він навчався, нині це наш рідний ХНТУСГ ім. П. Василенка (вул. Алчевських, 44), установлено меморіальну дошку, присвячену Семену Кузнецю.
Кращі освітні традиції, які були закладені ще в Харківському комерційному інституті, нині продовжують викладачі навчально-наукового інституту бізнесу і менеджменту ХНТУСГ, до складу якого входять 6 кафедр, у тому числі кафедри «Організації виробництва, бізнесу та менеджменту», «Обліку та аудиту», «Економіки та маркетингу» та інші. На базі цих кафедр буде проведено низку науково-практичних конференцій, під час яких згадають і про наукові досягнення вченого. Зокрема, 26 квітня з 10:00 до 11:00 завідувачка кафедри економіки і маркетингу, професор В. М. Онегіна в Google Meet прочитає відкриту лекцію на тему “Наукова спадщина С. Кузнеця”. Посилання для учасників: https://meet.google.com/xup-furp-gbo
