Сьогодні Україна відзначає 76-річницю перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років та вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також інших жертв війни. Історія нас вчить, що український народ перемагає тоді, коли ми єдині, соборні, діємо разом і захищаємо те, що нам дороге. Коли ми разом, коли ми відчуваємо, що справедливість на нашому боці і стоїмо за свою землю, тоді ми непереможні.
З 2016 року Україна відзначає 9 травня як День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Пам’ятна дата була встановлена Верховною Радою 9 квітня 2015 року. Новий зміст цього свята включає в себе переосмислення подій Другої світової війни, руйнування радянських історичних міфів, чесний діалог навколо складних сторінок минулого.
Офіційним символом святкування Дня Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, як і Дня пам'яті та примирення, є квітка червоного маку – загальноприйнятий у світі символ відзначення пам'ятних днів Другої світової війни. Гаслом обох пам'ятних днів є "1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо".
Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941-1945 рр. Під час бойових дій та в полоні загинуло 3-4 мільйони військових і підпільників, понад 5 мільйонів цивільних загинуло через окупаційний терор та голод в тилу, до 5 мільйонів жителів були евакуйовані або примусово вивезені до Німеччини, значна частина з яких не повернулася. Активні дії НКВС у той час додали до цієї цифри декілька сотень тисяч. З 1941 до 1946 населення України скоротилося на 9 мільйонів - з 41 до 32 мільйонів.
9 травня традиційно зустрічаються фронтовики, покладаються вінки до пам'ятників військової доблесті та гримить святковий салют. Щоправда, так було не завжди. З 1945 до 1965 року, при Й. Сталіні та М. Хрущові, це був звичайний робочий день. Тепер же у людей є можливість вшанувати пам'ять і пригадати тих, кому ми зобов'язані життям. Тому це свято не тільки радісне, але і сумне, адже практично кожна сім'я постраждала у тій страшній війні.
Можна по-різному ставитися до війни 1941-1945 рр., по-різному її називати, але ж хіба можна забути тих, хто поліг у боях, хто віддав своє життя для щастя інших. У наших серцях ніколи не згасне пам'ять про людей близьких і зовсім невідомих – тих, хто боронив свій отчий край. Подвиг ветеранів війни – еталон мужності та патріотизму. Скільки б не минуло часу, ми завжди пам’ятатимемо, якою жахливою є війна і якою ціною дається перемога життя над смертю. Схилімо ж голови перед світлою пам'яттю тих, хто віддав своє життя, увійшовши у безсмертя.
Наукова бібліотека пропонує Вам переглянути віртуальний огляд «Війна жіночими очима. Доля харків’янок у Другій світовій війні»
