Український письменник, новеліст, класик сатиричної прози ХХ століття Остап Вишня (справжнє ім’я – Павло Михайлович Губенко) народився 13 листопада 1889 року на хуторі Чечва біля містечка Грунь Зіньківського повіту на Полтавщині (нині Охтирський район Сумської області) в багатодітній (17 дітей) селянській сім’ї. Закінчив початкову, потім двокласну школу в Зінькові, згодом продовжив навчання в Київській військово-фельдшерській школі, після закінчення якої (1907) працював фельдшером ‒ спочатку в російській армії, а з часом ‒ у хірургічному відділі лікарні Південно-Західної залізниці. Та, як згадував письменник, він не збирався присвятити себе медицині ‒ тож, працюючи в лікарні, займався самоосвітою, склав екстерном екзамен у гімназію і у 1917 році вступив до Київського університету, однак залишив навчання й зайнявся журналістською та літературною діяльністю.
У 1919 році Павло Губенко, як і чимало ентузіастів відродження національної культури, діячів, урядовців УНР, потрапив до Кам'янця-Подільського, де написав перший твір – фейлетон «Демократичні реформи Денікіна (Фейлетон. Матеріалом для конституції бути не може)», який за підписом «П. Грунський» був надрукований у кам'янець-подільській газеті «Народна воля».
У 1920 році він повернувся до Києва. Восени був заарештований органами ЧК і як «особливо важливий контрреволюціонер» відправлений на додаткове розслідування до Харкова. Не виявивши «компромату» в діях Павла Губенка ні за гетьманщини, ні за петлюрівщини, у 1921 році його випустили із в'язниці. У квітні цього року письменник став працівником республіканської газети «Вісті ВУЦВК», а кількома місяцями пізніше – відповідальним секретарем «Селянської правди», на сторінках якої 22 липня 1921 року під фейлетоном «Чудака, їй-богу!» вперше з’явився підпис Остап Вишня.
Слово гумориста користувалося дедалі більшою популярністю. Виходили одна за одною збірки усмішок: «Діли небесні» (1923), «Кому веселе, а кому й сумне» (1924), «Реп’яшки», «Вишневі усмішки (сільські)» (1924), «Вишневі усмішки кримські» (1925), «Щоб і хліб родився, щоб і скот плодився», «Лицем до села», «Українізуємось» (1926), «Вишневі усмішки кооперативні», «Вишневі усмішки театральні» (1927), «Ну, й народ», «Вишневі усмішки закордонні» (1930); двома виданнями (1928 і 1930) побачило світ зібрання «Усмішок» у чотирьох томах тощо.
Протягом тривалого часу Остап Вишня офіційно не був членом письменницьких організацій. Лише наприкінці 20-х pоків, після ліквідації ВАПЛІТЕ, він став одним із організаторів Проліт-фронту. Приятелював із М. Хвильовим і М. Кулішем. У 1930-1931 pоках письменник створив повноцінний драматургічний твір комедію «В’ячеслав», де порушив проблеми виховання. Твір був опублікований лише після смерті письменника в 1957 році у книзі «Привіт! Привіт!».
26 грудня 1933 році Остап Вишня був заарештований і абсолютно безпідставно звинувачений у спробі вбивства секретаря ЦК КПУ Постишева, зазнає численних тортур і допитів, і зізнався в усьому, чого домагалися від нього слідчі. 23 лютого 1934 року – судова «трійка» визначила міру покарання – розстріл, а з березня рішенням колегії ОДПУ його замінили десятирічним ув’язненням. Письменник відбував ці строки в Ухті, Комі АРСР, на руднику Еджит-Кирта. Виконував різні роботи, працював фельдшером, плановиком у таборі, у редакції багатотиражки Ухтпечтабору «Северный горняк», де написав 22 нариси про трударів, які мріють завоювати суворий північний край.
У 1943 році Остап Вишня вийшов на волю, наступного року повернувся до літературної діяльності, надрукувавши 26 лютого в газеті «Радянська Україна» усмішку «Зенітка», що обійшла усі фронти, часто звучала по радіо.
Через кілька років виходять політичні фейлетони та памфлети «Самостійна дірка» (1945), збірки гумору «Зенітка» (1947), «Весна-красна» (1949), «Мудрість колгоспна» (1952), «А народ воювати не хоче» (1953), «Великі ростіть!» (1955), «Нещасне кохання» (1956) та ін. Він працював над перекладами творів російських та світових класиків ‒ М. Гоголя, А. Чехова, О. Сухово-Кобиліна, Марка Твена, О’Генрі, Я. Гашека, Я. Неруди. Проводив велику громадську роботу (був членом редколегії журналу «Перець» і одним із найактивніших його співробітників, членом правління Спілки письменників України).
У 1955 році Остап Вишня був реабілітований судовими органами, а 28 вересня 1956 року письменник помер.
Літературна спадщина Остапа Вишні – це насамперед тисячі гуморесок у щоденній пресі на всі теми дня – усмішки, або «реп’яшки», як назвав їх сам автор. На вимогу читачів їх видавали окремими збірками. Упродовж життя Остап Вишня написав близько двох із половиною тисяч творів: це гуморески, нариси, фейлетони, памфлети, мемуари, щоденник, переклади. На початку 1930 року тираж книжок Остапа Вишні доходив до 2 мільйонів примірників, нечуваної тоді цифри.
Наукова бібліотека пропонує переглянути віртуальний огляд збірок Остапа Вишні «Щоб і хліб родився, щоб і скот плодився» та «Лицем до села»
Пропонуємо ознайомитися з творами Остапа Вишні, які є в фондах Наукової бібліотеки:
- Вишня, Остап. Вот так и пишу [Текст] : рассказы, фельетоны, юморески / Остап Вишня; вступ. ст. Ф. Макивчука ; худ. Ю. Копылова. – М. : Пpавда, 1984. – 255 с.
- Вишня, Остап. Якби моя бабуся встали [Текст] : вибрані твори / Остап Вишня . – Київ : Веселка, 1976. – 157 с.
- Вишня, Остап.Твори [Текст] : в 4 т. Т. 1. Усмішки, фейлетони, гуморески, 1919-1925 / Остап Вишня. – Київ : Днiпpо, 1988. – 526 с.
- Вишня, Остап. Твори [Текст] : в 4 т. Т. 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925-1933 / Остап Вишня. – Київ : Днiпpо, 1988. – 461 с.
- Вишня,Остап. Твори [Текст] : в 4 т. Т. 3. Усмішки, фейлетони, гуморески 1944-1950 / Остап Вишня. – Київ : Днiпpо, 1989. – 398 с.
- Вишня, Остап. Твори [Текст] : в 4 т. Т. 4. Усмішки, фейлетони, гуморески 1951-1956 / Остап Вишня. – Київ : Днiпpо, 1989. – 606 с.
- Вишня, Остап. Фейлетони. Гуморески. Усмішки. Щоденникові записи [Текст] : юмор, сатира / Остап Вишня ; упоряд. І. В. Зуб. – Київ : Наук. думка, 1984. – 558 с.
- Вишня, Остап. Послушайте старика! [Текст] : юмор. рассказы / Остап Вишня ; пер. с укр. Е. Весенина. – М. : Детгиз, 1957. – 118 с.
- Вишня, Остап. Вишневі усмішки [Текст] : усмішки, фейлетони, нариси / Остап Вишня ; упоряд. І. М. Дузь. – Одеса : Маяк, 1983. – 272 с.
- Вишня, Остап. Вибране / Остап Вишня. – Харків : Прапор, 1981. – 304 с.
- Вишня, Остап. Діла наші і діла не наші [Текст] : гумор. оповідання / Остап Вишня. – Київ : Держ. вид-во худож. літ., 1953. – 75 с.
