Петро Петрович Гулак-Артемовський – одна з найяскравіших постатей в українській літературі ХІХ ст. Життя і творчість Петра Гулака-Артемовського вже понад півтора століття традиційно перебуває в центрі уваги дослідників історії української літератури. Він належить до когорти поетів, творчість яких знаменує найперші етапи зародження й розвитку нової української літератури загалом і поезії зокрема.
У бідній родині сільського священика Петра Патрикійовича Артемовського і Уляни Михайлівни на хуторі Гулаківщина Черкаського повіту Київської губернії (нині - Городищі Черкаська область) народився 16 (27) січня 1790 р. Петро Петрович Гулак-Артемовський.
Збіднілі дворянські роди – Гулаки та Гулаки-Артемовські є прямими нащадками генерального обозного Війська Запорізького, наказного полковника Івана Гулака (1629-1682), котрий відповідав за боєздатність війська та його матеріальне забезпечення.
Петро отримав ґрунтовну домашню освіту від батька і в 11 років, став бурсаком, потім студентом Київської духовної академії.
В 12 років став круглою сиротою. Жив Петрик у батьковій хаті, у сім’ї старшого брата Степана – уже священика місцевої церкви Покрови Пресвятої Богородиці, батька майбутнього композитора і співака Семена Гулака-Артемовського, друга Т. Шевченка.
У 1801-1803 рр. навчався у Київській академії. Не закінчивши академію, у 1813 році почав викладати в приватних пансіонах Бердичева, вчителював у будинках багатих польських поміщиків.
У 1817 році переїхав до Харкова і вступив до університету вільним слухачем словесного факультету, і тоді ж, завдяки заступництву попечителя Харківського навчального округу графа Потоцького, затверджений Радою університету лектором польської мови. З 1820 року йому було доручено викладання також історії, географії та статистики.
Петро Гулак-Артемовський заклав основи нової байки, дав перші зразки романтичної балади, збагатив літературну мову, показав приклад майстерного віршування. Активну літературну діяльність він розпочав після переїзду 1817 року до Харкова, коли в журналі «Украинский вестник» були надруковані його переклади російською мовою з Ж.-Ж. Руссо, Дж. Мільтона, Ж. Расіна. Популярність поет здобув після опублікування в 1818 році у цьому самому журналі відомої байки «Пан та Собака».
П. П. Гулак-Артемовський з 1818 року викладав французьку мову в Харківському інституті шляхетних дівчат.
У 20-ті роки XIX століття він публікує байки «Солопій та Хівря», «Тюхтій та Чванько» (обидві 1819), «Дурень і Розумний», «Цікавий і Мовчун» (обидві 1820), «Батько та Син», «Рибка», «Дві пташки в клітці» (всі 1827), в яких торкається життєвих проблем, часом соціального характеру.
П. Гулак-Артемовський на початку 1827 р. його призначили інспектором Харківського інституту шляхетних панянок.
За жовтень 1820 р. молодий педагог склав два іспити – кандидатський і магістерський. У 1821 р. захистив дисертацію: «Про користь історії взагалі і переважно вітчизняної та про спосіб викладання останньої» і здобув ступінь магістра словесних наук. У січні 1823 р. П. П. Гулак-Артемовський очолив кафедру російської історії та статистики. У 1826 р. вченого затвердили на посаді екстраординарного професора. Він належав до числа засновників «Українського журналу».
З 1841 р. до 1849 р. Гулак-Артемовський був ректором Харківського університету. Петро Петрович у Харківському університеті пропрацював понад чотири десятки літ, досягнув цивільного чину дійсного статського радника, що прирівнювався до генеральського звання і давав стан потомственого російського дворянина. У 1855 році Гулак-Артемовський обраний почесним членом Харківського університету.
Помер Петро Гулак-Аремовський 13 жовтня 1865 року в Харкові.
Наукова бібліотека пропонує ознайомитися з творами письменника, які є у фонді книгозбірніі:
- Гулак-Артемовський, П. П. Твори [Текст] / П. П.Гулак-Артемовський. – Київ : Дніпро, 1978. – 160 с.
- Гулак-Артемовський, П. П. Поетичні твори / П. П. Гулак-Артемовський. Поетичні твори. Повісті та оповідання / Є. П. Гребінка ; упоряд. М. М. Павлюк. - Київ : Наук. думка, 1984. - 606 с.
Для пошуку інших видань радимо скористатися Електронним каталогом Наукової бібліотеки
