Видатний український композитор Михайло Вербицький народився 4 березня 1815 року у селі Явірник Руський (Галичина), в родині греко-католицького священика. Михайлові було лише 10 років, коли помер його батько. З того часу ним та його молодшим братом опікувався далекий родич, перемишльський владика Іван Снігурський, один з найяскравіших діячів Української греко-католицької церкви. У 1828 році Іван Снігурський заснував хор, а згодом й музичну школу, в яких співав і навчався Михайло. Вже на Великдень 1829 року цей хор з великим успіхом дебютував в урочистому богослужінні та Михайло Вербицький виступив, як соліст. Побачивши талант Михайла, Іван Снігурський запросив з Чехії кваліфікованого диригента і композитора Алоїза Нанке, у якого Михайло й отримав ґрунтовну музичну освіту, зокрема, з композиції.
Музичну освіту Михайло Вербицький продовжив у дяківській школі в Перемишлі (офіційна назва школи – Дяко-Учительський інститут). Маючи гарний голос, він співав у славетному кафедральному хорі Собору Івана Хрестителя. У 1833 році Михайло вступає до Львівської духовної семінарії, де продовжує серйозно займатися музикою. В цей період майбутній композитор опановує гітару, яка стала його улюбленим інструментом. Згодом Михайло Михайлович написав підручник для навчання гри на гітарі «Поученіє Хітари», який став першим подібним посібником в Україні і зберігся до наших днів. А п’єси, написані Михайлом Вербицьким для гітари, здобули широку популярність у галицькому домашньому музикуванні.
У 1847 році Михайло Вербицький звертається до релігійної музики і пише повну Літургію для мішаного хору, яка й сьогодні звучить у багатьох церквах Західної України. Окрім Літургії, він створює знамените «Ангел вопіяше» та інші церковні композиції. Коли наприкінці сорокових років 19 століття налагоджується активне театральне життя, Михайло Михайлович починає писати музику до українських театральних вистав. Він написав музику до 20 вистав, зокрема – «Верховинці», «Козак і охотник», «Проциха», «Жовнір-чарівник» та інші.
По закінченні семінарії Михайло Вербицький став священиком і у 1852 році одержав парафію в селі Млинах Яворівського повіту. Там він служив Богові і людям до кінця свого життя. Михайло Вербицький помер 7 грудня 1870 року в тому ж селі Млини (нині – це польське село, за вісім кілометрів від українського кордону), де прожив свої останні п’ятнадцять років. Саме у Млинах він написав мелодію пісні, яка стала символом нашої боротьби за незалежність. І нині, з цією мелодією на устах, українські патріоти віддають своє життя за наше майбутнє.
Наукова бібліотека пропонує Вам переглянути віртуальний огляд «Творець українського гімну Михайло Вербицький»
