«Яка б не гріла груди позолота ‒
Серед найвищих нагород
Вважаю пісню, вигойдану в нотах,
Що заспівав її народ.»
О. Білаш
Український композитор, громадський діяч, Герой України (2001) Олександр Іванович Білаш народився 6 березня 1931 року. Свою музичну кар'єру він починав як справжній народний музикант: грав, за власними словами, «не по нотах, а по весіллях» ‒ спочатку на саморобній гармошці «на два баси і вісім голосів», згодом на акордеоні, а потім вже на баяні. Ази професійної музичної освіти 16-річний Олександр отримав у Київській музичній школі для дорослих.
У 1948-1952 роках навчався в Житомирському музичному училищі ім. В. С. Косенка, пише свої перші пісні «Три подружки синьоокі», «Два кольори», «Ясени» та інші.
У 1957 році закінчив Київську консерваторію (нині Національна музична академія України імені П. І. Чайковського) по класу композиції у професора М. М. Вілінського. На останньому курсі консерваторії Олександр Білаш завершує роботу над симфонічною поемою «Павло Корчагін», паралельно працює над творами для оркестру: «Скерцо», «Весняна сюїта», балетна сюїта «Буратіно». Пише для голосу з фортепіано на власні тексти «Новорічний вальс», «Останній вальс» та інші.
У 1956-1961 роках ‒ викладач теорії музики Київського педагогічного інституту ім. М. Горького (нині Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова).
У творчому доробку композитора понад 400 пісень, це і музика до кінофільмів, спектаклів, фортепіанні концерти, оперети, дві опери та моноопери, симфонічні твори. Багато його творів здобули всенародну любов. Це насамперед пісні «Два кольори», «Ясени», «Треба йти до осені», «Сину, качки летять», «Я жил в такие времена», «Полин», «Эй вы, сани». А ще він автор опер «Гайдамаки» (за твором Т. Г. Шевченка), «Прапороносці», «Балада війни», ораторії «Вишневий вітер», оперети «Легенда про Київ».
Олександр Іванович Білаш – автор 9-ти поетичних збірок, в тому числі «Мелодія» (1977), «Мамине крило» (1999), «Шурась» (2001).
18 років (1976-1994) Олександр Білаш присвятив громадській діяльності на посту Голови правління Київської міської організації Спілки композиторів України. З 1992 року ‒ член Комітету з Державних премій України ім. Т. Шевченка при Кабінеті Міністрів України. Один із засновників Українського фонду культури.
До останніх днів життя О. І. Білаш продовжував писати вірші і музику. Він пишався тим, що його твори виконували такі майстри співу як Дмитро Гнатюк, Анатолій Мокренко, Микола Кондратюк, Раїса Кириченко, Людмила Зикіна.
Олександр Іванович Білаш – лауреат премії імені М. Островського (1967), заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1969), лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1975), Народний артист УРСР (1977), Народний артист СРСР (1990), Герой України (2001).
Наукова бібліотека пропонує Вам переглянути віртуальне дежавю «Музика моєї душі»
Цікаві інтернет-ресурси:
