6 березня 2003 року Верховна Рада прийняла Закон «Про Державний гімн України», згідно з яким головною піснею країни стала композиція «Ще не вмерла України і слава, і воля». З прийняттям цього закону Стаття 20 Конституції України набула завершеного вигляду.
Історія українського Гімну розпочалася ще в 1862 році, коли поет і фольклорист Павло Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна». У 1864 році його надрукували в львівському журналі «Мета», де твір побачив відомий композитор Михайло Вербицький. Йому настільки сподобався вірш Павла Чубинського, що незабаром він написав на нього музику.
Перше виконання твору «Ще не вмерла Україна» як Гімну відбулося 10 березня 1865 року в Перемишлі ‒ ним завершили концерт, присвячений пам’яті Тараса Шевченка. Того ж року вірш уже був надрукований разом із нотами. Але вперше в якості Гімну ці твори зазвучали лише в 1917 році.
Під час Української Революції, в 1917-1920 років, «Ще не вмерла Україна» став одним із державних гімнів УНР та ЗУНР. Під час проголошення Акту Злуки на Софійському майдані у Києві «Ще не вмерла Україна» та «Вічний революціонер» М. Лисенка на слова І. Франка лунали у виконанні Республіканської капели УНР під керівництвом Кирила Стеценка. Після захоплення України більшовиками Гімн «Ще не вмерла Україна» був заборонений, за його виконання та навіть зберігання тексту і нот людину могли розстріляти.
У 1992 році музичну редакцію Державного гімну затвердила Верховна Рада України і внесла відповідні зміни до Конституції. В Законі відзначили, що гімном вважається тільки перший куплет і приспів композиції, а першу строфу вірша «Ще не вмерла Україна» змінили на запропоновані Президентом України Леонідом Кучмою слова «Ще не вмерла України і слава, і воля».
Наукова бібліотека пропонує Вам переглянути віртуальний огляд «Творець українського гімну Михайло Вербицький» та «Державні символи України»
Більше можна дізнатися, звернувшись до документів із фондів Наукової бібліотеки:
- Сергійчук, В. І. Доля української національної символіки [Текст] / В. І. Сергійчук. – Київ: Знання, 1990. – 48 с.
- Сокульський, А. Л. Національна символіка України [Текст] / А. Л. Сокульський. – Запоpiжжя: Iнтеpбук, 1993. – 104 с.
- Хорошевский, А. 100 знаменитых символов Украины [Текст] / А. Хорошевский. – Харків : Фолио, 2007. – 512 с. – (100 знаменитых).
