Як на масляному тижні з труби млинці летіли!
Ви млинці, млинці, млинці, ви бліночкі мої...
І сир, і сир, все летіло під поріг!
Ви млинці, млинці, млинці, ви бліночкі мої...
Масляна або Масниця – одне з найдавніших свят слов’янських народів, дата святкування якого змінюється щороку й безпосередньо залежить від Великодня. Сьогодні Масляна є одним із церковних свят і називається ще М’ясопусним або Сирним тижнем і відзначається цілий тиждень напередодні Великого посту.
Масляна символізує прихід весни та пробудження природи. Древні слов’яни відзначали «проводи зими» та початок весни і весняного землеробства. В цей день вшановували Сонце, яке несло тепло і пробуджувало природу, тому й готували обрядовий хліб у формі кола – млинець. Недарма кажуть: «Без млинця – не Масляна».
У 2021 році перший день свята припадає на 8 березня (понеділок), а останній – на 14 березня (неділя). У народі це свято асоціюється зі смачними печеними млинцями та веселим гулянням. Справжня забава, яка зберегла свої традиції у наші дні з язичницької культури.
Кожний день Масниці має свою назву.
Понеділок – Зустріч ! В цей день починали пекти млинці, а найперший спечений млинець обов'язково віддавали жебраку, щоб той згадав душі покійних родичів і дорогих людей. Люди запрошували рідних і знайомих у гості на млинці, а свекор зі свекрухою вранці відправляли невістку на день до батька й матері, щоб увечері самим прийти до сватів у гості.
У перший день Масляної з соломи, старого одягу та інших підручних матеріалів споруджувалося опудало великої товстої баби, яке насаджували на кіл і ставили на головній площі міста або села.
Вівторок – Загравання! У народі цей день називали Загравання: на гуляння виходила молодь, народ починав активно ходити одне до одного в гості. Парубки запрошували дівчат покататися на санях під завзятий дзвін бубонців або спуститися з крижаної гірки — одним словом, загравали з красунями.
Середа – Ласуня! Вважалося, що на Масляну, а особливо в середу-ласуню, потрібно з’їсти стільки млинців, скільки душа забажає. Тому в кожному будинку накривали багатий стіл. Особливо готувалися тещі, адже саме в цей день до них у гості просто зобов’язані були заглянути зяті (у тому числі і майбутні, які вже отримали батьківське благословення на укладення шлюбу).
Четвер – Розгуляй! Інші назви: Розгул, Широкий розгул, Перелом, Широкий Четвер.
З четверга починалася Широка Масляна, роботи по господарству припинялися, а святкування розгорталися на всю широчінь. Народ вдавався до всіляких забав, влаштовувалися катання на конях, кулачні бої, різні змагання, які супроводжувалися поїданням млинців і всіляких страв.
П'ятниця –Тещині Вечірки! Ще в четвер ввечері зять зобов’язаний був зайти до тещі, вклонитися їй у пояс і покликати до себе на млинці. А зранку з цією ж метою в будинок тещі він посилав «кликачів» – в основному своїх молодих родичів і друзів. В цей день теща зі своїми подругами і родичами приходила з візитом в гості до зятя на млинці, а млинці в цей день пекла вже її донька.
Зять ввечері зобов’язаний був виконати свій святий обов’язок – прокатати задоволену і ситу тещу вулицями села або містечка.
Субота – Золовчині посиденьки! Масниця – свято, що зміцнює сім’ю. Тому згадували і ще про одну родичку (якщо, звичайно, така була) – сестру чоловіка. Для неї готували спеціальний подарунок і в суботу звали в гості на млинці, щоб вручити презент. А ще в суботу ввечері відбувалося головне дійство Масляної – спалювання опудала зими.
Неділя – Проводи Масляної або Прощена неділя! В цей день потрібно було обійти всіх родичів і знайомих, і попросити у них вибачення за умисні або несвідомі образи, щоб вже на наступний день розпочати Великий піст з миром в душі. При зустрічі з людиною слід триразово поклонитися і випросити взаємного прощення: «Прости мене, в чому я винен чи згрішив перед тобою». «Хай вибачить тебе Бог, і я прощаю», — такою була відповідь. На знак примирення обов’язково потрібно було тричі поцілуватися. У цей день ходили і на кладовище, щоб пом’янути близьких і залишити на могилах млинці. А ввечері родина знову збиралася за великим столом. Головна страва, як не дивно, вже не млинці, а вареники з сиром і сметаною.
Любімо свою країну – Україну! Вивчаймо нашу історію та культуру! Та святкуймо наші рідні тисячолітні свята!
Пропонуємо ознайомитися зі списком літератури на дану тему, яку ви можете отримати, звернувшись до Наукової бібліотеки:
- Воропай, О. Звичаї нашого народу : етнограф. нарис / О. Воропай ; худ.-оформ. Л. Д. Киркач-Осипова. – Харків : Фолiо, 2007. – 508 с. – (Перлини укр. культури).
- Золота книга українських традицій та звичаїв / авт.-уклад. І. Скрипник. – Донецьк : ТОВ „Агентство Мультипресс”, 2011. – 286 с.
- Матвеева, Н. Солнцеворот: праздники, обычаи, предания [Текст] : церковно-народный месяцеслов / Н. Матвеева. – Киев : Укp. центp. духовн. культури, 1995. – 240 с.
- Скуратівський, В. Т. Берегиня : худож. оповідання, новели / В. Т. Скуратівський. – Київ : Рад. письменник, 1987. – 278 с.
- Скуратівський, В. Т. Дідух : свята українського народу / В. Т. Скуратівський. – Київ : Освiта, 1995. – 272 с.
- Супруненко, В. П. Народини. Витоки нації: символи, вірування, звичаї та побут українців / В. П. Супруненко. – Запоpiжжя : Беpегиня, 1993. – 136 с.
- Твоя країна – Україна : енцикл. укр. народознавства / уклад. Н. Д. Кусайкіна. – Харків : Школа, 2009. – 496 с.
- Українське народознавство [Текст] : навч. посібник / за ред. С. П. Павлюка, Г. Й. Горинь, Р. Ф. Кирчіва. - Львiв : Фенiкс, 1997. - 608 с.
- Українські традиції / упоряд. О. В. Ковалевський. – Харків : Фолiо, 2004. – 571 с.
Для пошуку інших видань радимо скористатися Електронним каталогом Наукової бібліотеки
