Весна… Напевно, не знайдеться людини, а, особливо, жінки, яка б не любила весну. За що ми любимо весну?
За яскраве сонечко, за звук талої води, що капає з дахів, за оновлення наших надій і сподівань, за можливість скинути такий обридлий важкий зимовий одяг. І за те, що на початку весни є жіноче свято.
Міжнародний жіночий день має давні традиції. Виявляється, його відзначали ще в Стародавньому Римі як матрони, так і їхні рабині. Перші отримували подарунки від чоловіків, другі – вихідний. І ті, й інші вирушали до храму Вести – хранительки домашнього вогнища. Дійство мало величезне значення, оскільки жіноцтво утверджувало свої принципи.
У слов’ян вкоренилась інша традиція – святкувати День матері (який, до речі, нині активно пропонують нам як альтернативу свята 8 березня). У ті далекі часи жінки навіть подумати не могли, що обмежуються їхні права. А права слабкої половини людства тоді, як відомо, зводилися виключно до обов’язків материнства та збереження домашнього вогнища.
Згодом і ці традиції відійшли у минуле. 8 березня 1857 року кілька сотень робітниць текстильних та взуттєвих фабрик Нью-Йорку провели страйк і демонстрацію - вони вимагали 10-годинного робочого дня, поліпшення умов праці й однакової з чоловіками заробітної платні. Як і передбачалося, поліція розігнала демонстранток. Що в цьому дивного?! Однак страйкарі й не думали здаватись – об’єдналися в профспілку. На честь цих подій на міжнародній конференції жінок-соціалісток у Копенгагені 1910 року Клара Цеткін ініціювала появу Міжнародного жіночого дня, коли жінки з усього світу можуть збиратися на мітинги і демонстрації, щоб привернути увагу громадськості до соціальних проблем і утискань, з якими вони стикаються щодня.
Лише в 1914 році Міжнародний жіночий день почали святкувати 8 березня, а в 1975 році Організація Об’єднаних Націй проголосила цей день Днем боротьби за жіночі права.
Сьогодні практично в усіх країнах світу чоловіки й жінки є повністю рівноправними, вони організовують різноманітні проєкти, самі створюють своє сьогодення та будують майбутнє. Наприклад, Тhe Coca‑Cola Company на глобальному та локальному рівнях започаткувала цілу віху проєктів розвитку жіночого лідерства та просування жінок по кар’єрних сходинках.
Україна не відстає у кількості жіночих проєктів. По перше, це проєкт «Я Зможу!», започаткований Фундацією Кока-Кола та Фондом Олени Пінчук. Проєкт має на меті посилення ролі жінки у суспільстві України, пропагування ідеї, що жінка може стати успішною у будь-якій сфері, демонструє нові рольові моделі, розповідає історій успіху, демонструє численних жінок по всій Україні, які посідають відповідальні посади, керують власним бізнесом та стають відомими у творчих професіях. На базі проєкту «Я Зможу!» створюється ціла низка підпроєктів, які більш детально вирішують конкретні соціальні питання та надають жінкам нові можливості для розвитку. Наприклад, «Інкубатор соціальних ідей» та «Лабораторія натхнення». Жіноча іпостась багатогранна, невичерпна і пізнавати її можна безмежно.
Дорогі жінки та дівчата! Нехай ця весна принесе Вам радість життя, відчуття оновлення, гарний настрій та багато приємних сюрпризів! Будьте коханими, щасливими і прекрасними
Наукова бібліотека пропонує Вам переглянути віртуальну виставку «Мистецтво бути жінкою»
