«Перша і головна заповідь письменника – не збреши. Здавалося б, просто. Та саме вона, коли триматись її послідовно, й робить літературу небезпечною професією – як у альпініста або водолаза...» О. Забужко
Оксана Забужко – українська письменниця, про яку знають далеко за межами нашої держави чи навіть Європи. А все тому, що вона поєднала в собі талант прозаїка, поетеси та есеїстки. Та чи не найбільш відомою вона є як публічна інтелектуалка, яка вже десятиліттями розповідає світовій спільноті про Україну.
Українська поетеса, письменниця, літературознавиця, публіцистка Оксана Стефанівна Забужко народилася 19 вересня 1960 року у м. Луцьк. За словами письменниці, правдиве родове прізвище оригінально було не «Забужко», а «Забузькі». В Луцьку жила до 8 років, потім родина переїхала до Києва. У столиці закінчила середню школу, а пізніше ‒ філософський факультет (1977-1982) та аспірантуру з естетики (1985) Київського університету імені Тараса Шевченка. Була членом КПРС. Учасниця революції на граніті 1990 року.
Дебютувала в українській літературі в 1972 р. з віршами в альманаху «Вітрила». Уперше з прозою з’явилася на сторінках журналу «Україна» (оповідання «Шукаючи собор», 1988). З 1996 р., коли було видано «Польові дослідження з українського сексу» в Україні та «A Kingdom of Fallen Statues» у Канаді, – професійний літератор.
Викладала в Консерваторії ім. Чайковського в Києві. З 1989 року – старша наукова співробітниця інституту філософії Національної Академії Наук України.
У 1987 році Оксана Забужко була прийнята до Спілки письменників Радянського Союзу.
Захистила кандидатську дисертацію на тему «Естетична природа лірики як роду мистецтва». Трудовий досвід Оксани Забужко літераторством не обмежується. Довгий час вона працювала викладачкою. Причому лекції кандидатки філософських наук Оксани Забужко пощастило відвідати студентам не тільки Київської державної консерваторії ім. П. Чайковського, де вона читала естетику, а також студентам таких всесвітньо відомих університетів як Гарвардський, Єльський, Колумбійський.
У 1992 році викладала україністику в Університеті штату Пенсильванія як запрошена письменниця. У 1994 році авторка отримала стипендію Фонду Фулбрайта і викладала в Гарвардському та Піттсбурзькому університетах.
Член Асоціації українських письменників з 1997 року.
У 2001 році – викладачка літературної майстерності в КНУ ім. Т. Шевченка.
В Україні Оксана Забужко залишається найпопулярнішим україномовним автором. Крім того вона є авторкою численних культурологічних статей і есе у вітчизняній та зарубіжній періодиці.
З ім'ям Оксани Забужко пов'язаний вихід сучасної української літератури на міжнародну арену. Твори письменниці перекладені понад 20 мовами, окремими книжками виходили в Австрії, Болгарії, Італії, Ірані, Нідерландах, Німеччині, Польщі, Росії, Румунії, Сербії, США, Угорщині, Франції, Хорватії, Чехії, Швеції. Книга розмов із варшавською публіцисткою Ізою Хруслінською «Український палімпсест» початково вийшла польською мовою і взимку 2013-2014 рр. стала для польських еліт важливим джерелом знань про Україну, яка допомогла визначитися з політичною підтримкою Майдану.
Письменниця визнана інтелектуальним лідером свого покоління. З її ім'ям пов'язаний вихід сучасної української літератури на міжнародну арену.
Вистави за творами письменниці йдуть на багатьох театральних сценах України, Європи і Північної Америки. У лютому 1998 року у Нью-Йорку відбулася прем'єра драматичної сцени (моноопери) для мецо-сопрано та камерного ансамблю «Клітемнестра» за однойменною поемою Оксани Забужко (композитор: Вірко Балей (Virko Baley), англійський переклад: Ліса Сапінкопф (Lisa Sapinkopf).
У 2001 році на Київській студії хронікально-документальних фільмів знято експериментальний фільм «Хроніки від Фортінбраса» за мотивами однойменної збірки есеїв (режисер Оксана Чепелик).
Поезії Оксани Забужко покладені на музику багатьма українськими та зарубіжними композиторами. З 2012 року письменниця співпрацює з гуртом «Тельнюк: Сестри», п'ятий концертний альбом якого «Дорога зі скла: LIVE» створено на її вірші.
У 2015 році Чеське Радіо Влтава (Прага) підготувало театралізовану аудіоверсію роману «Музей покинутих секретів» (драматичний цикл із 15 передач, чеський переклад: Ріта Кіндлерова, режисер: Петр Манчал).
Оксана Забужко – лауреатка більше десятка різних нагород, зокрема, у 2020 отримала премію Women In Arts, у 2019 ‒ Національну премію імені Тараса Шевченка, а у 2013 – Літературну нагороду Центральної Європи «Ангелус» (Польща) та ін.
Наукова бібліотека запрошує ознайомитися з літературою на дану тематику, яка є в її фондах:
- Забужко, О. С. Філософія української ідеї та європейський контекст : Франківський період [Текст] / О. С. Забужко. - Київ : Основи, 1993. - 126 с.
