Український поет, перекладач, літературний критик народився 28 вересня 1929 року в с. Стопчатові Яблунівського району на Івано-Франківщині. Початкову освіту здобув у польськомовній школі в Яблунові, продовжив навчання в Коломийській гімназії, а далі – в Яблунівській середній школі.
З осені 1945 року по літо 1946 року був ув’язнений за сфабрикованою справою щодо звинувачення у належності до УПА.
У 1953 році закінчив філологічний факультет Львівського університету. Завідував відділом поезії редакції журналу «Жовтень», після переїзду до Києва працював у секретаріаті Спілки письменників України. Протягом 1971-1978 років Дмитро Павличко редагував журнал «Всесвіт». Як поет дебютував книгою віршів «Любов і ненависть» (1953). Пізніше побачили світ поетичні книги «Моя земля»(1955), «Чорна нитка» (1958), «Правда кличе» (1958), – величезний тираж книжки було знищено за вказівкою партійних цензорів. У 1968 році вийшла збірка «Гранослов», згодом «Сонети подільської осені» (1973), «Таємниця твого обличчя» (1974), «Спіраль» (1984), «Поеми й притчі» (1986), «Покаянні псалми» (1994). Дмитро Павличко уклав антологію перекладів «Світовий сонет» (1983). Літературно-критичні праці зібрані в книжках «Магістралями слова» (1978), «Над глибинами» (1984), «Біля мужнього слова» (1988).
Дмитро Павличко – один з найвизначніших українських перекладачів. Перекладає з англійської, іспанської, італійської, французької, португальської та багатьох слов'янських мов. Завдяки зусиллям Дмитра Васильовича вперше українською мовою з'явилося повне зібрання творів Шекспіра в шести томах (видавництво «Дніпро» 1986 р.). Український читач познайомився з Шарлем Бодлером, Павола Гвездослава, Луїсом де Камоенсом та багатьма іншими іменами світової літератури. Своїми перекладами Дмитро Павличко запропонував нове прочитання творів Данте Аліг’єрі, Франческо Петрарки, Мікеланжело Буанарротті, Сесара Вальєхо, Рубена Даріо, та багатьох інших.
Не обминув поет своєю увагою й найменших читачів, яким подарував чудові книжечки – «Плесо», «Де найкраще місце на землі», казкові поеми «Золоторогий олень», «Пригоди кота Мартина». Вони ваблять дітвору щирістю, красою художнього слова та простотою, за якою ховаються зовсім не прості думки.
Дмитро Павличко – автор відомих пісенних текстів «Впали роси на покоси», «Лелеченьки», «Пісня про Україну», «Долиною туман тече», «Явір і яворина», «Я стужився, мила, за тобою», «Дзвенить у зорях небо чисте», «Розплелись, розсипались», а пісня «Два кольори» стала народною.
Дмитро Павличко – автор сценаріїв до фільмів «Сон» (1964, у співавторстві з В. Денисенком), «Захар Беркут» (1971), а також автор текстів пісень у фільмі «Роман і Франческа» (1960).
Творчий доробок Дмитра Павличка відомий у близькому й далекому зарубіжжі. Окремі видання його поезій виходили друком англійською, білоруською, болгарською, грузинською, естонською, єврейською (івритом), іспанською, німецькою, та ін. мовами.
Після 1989 року Дмитро виступає як активний політичний діяч демократичного спрямування – один з організаторів Народного руху України за перебудову, Демократичної партії України, перший керівник Товариства української мови імені Тараса Шевченка. У 1990-ті роки – посол України у Польщі та Словаччині. Державний службовець 1-го рангу (1994). Депутат Верховної ради з 1990 року до 2006 року.
У 2002 році став почесним професором НаУКМА.
За визначний особистий внесок у розвиток української літератури, створення вершинних зразків поетичного слова, плідну державну і політичну діяльність Дмитро Павличко у 2004 р. отримав звання Герой України з врученням ордена Держави. Він є лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка (1977) і міжнародних премій, почесним доктором i професором багатьох університетів.
Наукова бібліотека запрошує ознайомитися з твором Дмитра Павличка, який є в її фондах:
- Павличко, Д. В. Поеми та притчі [Текст] / Д. В. Павличко. – Київ : Дніпро, 1986. – 214 с.
Для пошуку інших видань радимо скористатися Електронним каталогом Наукової бібліотеки
