«Для України Драгоманов справді був тим «апостолом правди і науки», що його з такою тугою виглядав перед смертю Шевченко.» С. Єфремов
Український публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, фольклорист, громадський діяч Михайло Петрович Драгоманов народився 30 (18) вересня 1841 року в м. Гадяч Полтавської губернії. У 1859 році вступив на історико-філологічний факультет Київського університету. Тут він вперше знайомиться зі студентськими настроями, суспільно-політичними процесами, які виникали в середовищі молоді.
З 1863 року Михайло Драгоманов – член товариства «Громада», яке пропагує національну культуру та історію, побут і права.
З 1864 року Михайло Петрович працював приват-доцентом, а з 1870 року ‒ доцентом Київського університету Святого Володимира. Згодом з метою вдосконалення своєї кваліфікації Михайло Драгоманов від'їздив за кордон на три роки. Він досліджував місцеві архіви у Гейдельберзі, Берліні, Римі, Відні, Флоренції та ін., а також знайомився з європейськими країнами, передовою думкою і провідними політичними теоріями, зокрема П’єра Жозефа Прудона. Трирічне закордонне турне Михайла Драгоманова було надзвичайно плідним для молодого вченого. Він тепер міг критично оглянути й оцінити свої переконання, зіставляючи їх з наочним західноєвропейським досвідом. Восени 1875 року Михайло Петрович вирушає до Відня, через Галичину та Угорщину, з наміром створити там осередок національної політичної думки, започаткувати випуск української газети. У 1876 році в Женеві він засновує суспільно-політичний збірник «Громада», де публікуються різноманітні матеріали для вивчення української культури, духовності. Пізніше співпрацює з декількома відомими видавництвами Галичини.
У 1889 році Михайла Петровича запрошують на кафедру загальної історії історико-філологічного факультету Софійського університету Болгарії. Одночасно він редагував науковий «Сборник за народни умотворения, наука и книжнина». Проте не забував і про Україну. Був ідейним натхненником Русько-української радикальної партії, створеної 1890 року, публікував у друкованому органі цієї партії «Народ» свої статті. Пізніше співпрацював у заснованій Іваном Франком газеті «Хлібороб», написав передмову до його книги «В поті чола».
За кілька років до смерті Михайло Петрович Драгоманов написав працю «Чудацькі думки про українську національну справу». Її можна вважати заповітом науковцям у галузі дослідження української історії.
Михайло Петрович Драгоманов мав великий авторитет у світовому науковому співтоваристві. Він був членом Паризького етнографічного товариства, почесним членом комітету Чиказького конгресу фольклористів та Українського наукового товариства «Січ» у Відні. Його ім’я присвоєно Українському високому університету в Празі та Національному педагогічному університету в Києві.
Несподівана смерть від розриву аорти 20 червня 1895 року обірвала життя великого вченого і громадського діяча. Похований Михайло Драгоманов у Софії.
Творча спадщина видатного українського мислителя складає понад дві тисячі творів з історії, літературознавства, фольклористики, права та інших наукових дисциплін. Проте довгі роки його праці не були в науковому обігу. Багато творів з доробку вченого не втратили й понині своєї актуальності та значущості, їхня публікація в незалежній Україні розширює уявлення про масштаби багатогранної діяльності визначного сина України, повніше розкриває його науково-творчу індивідуальність.
Наукова бібліотека запрошує ознайомитися з літературою на дану тематику, яка є в її фондах:
- Драгоманов, М. П. Вибране ("...мій задум зложити очерк історії цивілізації України") [Текст] : історична література / М. П. Драгоманов. ‒ Київ : Либiдь, 1991. ‒ 688 с.
- Андрусяк, Т. Г. Шлях до свободи (Михайло Драгоманов про права людини) [Текст] / Т. Г. Андрусяк. ‒ Львiв : Свiт, 1998. ‒ 190 с.
- Андрущенко, В. П. Михайло Драгоманов: велич мислителя в контексті епохи / В. П. Андрущенко, В.Ф. Погребенник // Безпека життєдіяльності : всеукр. наук.-попул. журн. ‒ 2006. ‒ №12. ‒ С. 26-27
- Ушій, С. Постать Михайла Драгоманова в інтелектуальній історії України / С. Ушій // Вища освіта України : Теорет. та наук.-.метод. часопис. ‒ 2007. ‒ № 2. ‒ С. 110-114.
- Андрущенко, В. Спадщина малознаного Михайла Драгоманова ‒ політолога й культуролога / В. Андрущенко, В. Погребенник // Вища освіта України : Теорет. та наук.-.метод. часопис. ‒ 2010. – № 1. ‒ С. 97-106
Для пошуку інших видань радимо скористатися Електронним каталогом Наукової бібліотеки
