16 листопада ‒ Міжнародний день толерантності

11/16/2021

«Толерантність ‒ це мистецтво жити з іншими людьми та з іншими ідеями» Кофі Аннан

Міжнародний день толерантності було запроваджено за рішенням Генеральної конференції ЮНЕСКО в 1995 році. Саме 16 листопада було ухвалено Декларацію принципів терпимості, яка проголосила рівність усіх людей, незалежно від їхнього етносу, віросповідання або кольору шкіри, а також неприйняття будь-яких форм дискримінації і покарання за геноцид. Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього. Як заявлено в Декларації принципів толерантності (від лат. tolerantia – терпіння), «терпимість – це те, що робить можливим досягнення миру та веде від культури війни до культури миру». Декларація принципів терпимості звертається й до держав, які мають гарантувати створення справедливого законодавства, дотримання правопорядку, судово-процесуальних та адміністративних норм. У статті 2 Декларації говориться, що для того, щоб зробити суспільство більш терпимим, держави мають ратифікувати існуючі міжнародні конвенції з прав людини, і, якщо це необхідно, розробити нове законодавство з метою забезпечення в суспільстві принципу рівних прав та можливостей для всіх груп та окремих людей.

Толерантність – це термін, який означає, що ви терпите думки інших, навіть якщо ви не погоджуєтесь. Це мистецтво жити у світі різних людей та ідей, виявляти свою точку зору, але при цьому адекватно сприймати думки інших людей, не порушуючи їх права та свободу. Водночас толерантність – це не якісь вчинки, поблажливість чи потурання, це – здатність сприймати без агресії інший спосіб життя, поведінку, інші погляди шляхом встановлення довірливих взаємовідносин, співпраці та компромісу.

Інтерес до толерантності, як однієї зі сторін людської психіки й соціального життя, з’явився порівняно недавно. Термін «толерантність» виник у минулому тисячолітті. Сучасне поняття толерантності багато в чому пов'язане з діяльністю філософів 16-17 ст., які повстали проти «терпіння нетерпимості» і жорстоких релігійних зіткнень. Найважливішим результатом роздумів філософів того часу було визнання толерантності загальною цінністю й компонентом миру й розуміння між релігіями, народами й різними соціальними групами.

Поняття толерантності у різних мовах відрізняється смисловими відтінками, що зумовлено культурними та ментальними особливостями. Наприклад, у французькій мові цей термін означає повагу до свободи іншого, у китайській – уміння дозволяти, проявляти великодушність, в арабській бути толерантним – означає бути терпимим. Аналізуючи культурну спадщину нашого народу, що ґрунтується на «філософії серця», можна з переконанням засвідчити, що толерантність у сприйнятті українця співвідноситься з поняттям поваги й любові.

Терпимість, означає повагу, прийняття та правильне розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, наших форм самовираження і способів вияву людської індивідуальності. Їй сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті та переконань.

Терпимість – це гармонія у різноманітті. Це не тільки моральний обов’язок, але й політична та правова потреба.

Пропагування терпимості має особливу важливість в сьогоднішню епоху стрімкого посилення глобалізації, мобільності та взаємозалежності. Прогрес невблаганно рухається вперед. Техніка прийшла на службу людині. Здавалося б, життя має стати спокійнішим. Але ми все частіше чуємо слова: біженець, жертва насильства ... У сьогоднішньому суспільстві відбувається активний ріст екстремізму, агресивності, розширення зон конфліктів. Конфлікти на національному, етнічному, релігійному, конфесійному, політичному та інших підґрунтях стали ознакою сьогодення і в нашій країні. Але толерантність спроможна розряджати потенційні конфлікти. Усі ми хочемо, щоб війна швидше закінчилася і щоб у нашій країні знову запанував мир.

Населення Землі складається з представників різних культур, які сповідують різну релігію, мають різноманітні традиції. Кожна особистість індивідуальна, і насильство не повинне мати місце в житті людей. Невідповідність людини вигаданому ідеалу призводить до агресії, насильства, екстремізму. Така ситуація спостерігається в останні роки в усьому світі. Людство повинно навчитися поважати не тільки себе, але і свій народ зокрема, виступати проти будь-якого роду прояви дискримінації та усувати стереотипи, що склалися. Виявляючи терпимість, ми сприяємо припиненню воїн і розбіжностей.

У повсякденному житті толерантність – це не бездіяльність, а активна життєва позиція, суть якої полягає не стільки в тому, щоб терпіти чужий спосіб життя, поведінку, звичаї, почуття, думки, ідеї або вірування, але охоче визнавати та приймати поведінку, переконання і погляди інших людей, які відрізняються від своїх власних. Ми всі різні. Але ми всі рівні. Кожна людина має право жити в мирі та зберіганні своєї індивідуальності. А це означає, що бути толерантним не значить залишатися пасивним перед обличчям расизму, ксенофобії, гендерної або расової дискримінації, сексизму, ейджизму, насильства тощо, або ж мовчати, коли люди стикаються із жорстоким ставленням.

У Міжнародний день толерантності підтверджується ідея про те, що різноманіття, втілене в думках, віруваннях і діях, є цінним даром, а не загрозою, і варто прагнути до побудови такого суспільства, в житті якого укорінився цей основний ідеал.

Погодьтесь, толерантність – це привілей сильних і розумних, які не сумніваються у своїх здібностях просуватися на шляху до істини через діалог і різноманітність думок та позицій, які не боятися загубити власну індивідуальність, і які вміють поважати інших. В умовах сьогодення будемо готовими певною мірою, реагувати на зовнішній світ через емпатію, довіру, співпереживання, вміння вести конструктивний діалог. Сьогодні варто замислитися над цим і зробити себе і світ хоч на краплину добріше та толерантніше.

Тож як стати толерантним?

Зрозуміти: якщо хтось відрізняється від вас, це не означає, що він гірший від вас.
Навчитися сприймати людей такими, якими вони є, без намагань змінити їх.
Цінувати неповторну особистість кожного.
Поважати почуття, думки й переконання кожного, якщо навіть вони не збігаються з вашими.
Відшукати своє істинне «я» й ніколи не зраджувати йому.

«Тепер, коли ми навчилися літати в повітрі, як птахи, плавати під водою, як риби, нам не вистачає тільки одного: навчитися жити на землі, як люди».(Б. Шоу) Саме цьому мистецтву – жити з людьми і серед людей присвячений День толерантності, який відзначають у всьому світі.

Запрошуємо до Наукової бібліотеки! Пропонуємо ознайомитися з творами, в яких відображається проблема толерантності:

Бичер-Стоу, Г. Хижина дяди Тома [Текст] : роман / Г. Бичер-Стоу. – Киев : Рад. школа, 1987. – 367 с.
Болл, Джон . Душной ночью в Каролине / Джон Болл ; пер. с англ. – М. : Пресса, 1992. – 96 с.
Гюго, В. Собор Паризької богоматері [Текст] : роман / В. Гюго ; пер. з фр. П. Тернюка. – Київ : Молодь, 1976. – 410 с.
Достоевский, Ф. М. Преступление и наказание [Текст] : роман в 6 ч. / Ф. М. Достоевский. – М. : Худож. лит. , 1983. – 272 с.
Киплинг, Редьярд. Маугли [Текст] : (из книги джунглей) : пер. с англ / Редьярд Киплинг. – Харьков : Па pитет, 1992. – 214 с.
Крылов, И. А. Басни [Текст] / И. А. Крылов; сост., примеч. П. Ткачева. – Мн. : Юнацтва, 1990. – 237 с. : ил. – (Золотой ключик)
Родари, Джанни. Приключения Чиполлино [Текст]: повесть-сказка / Джанни Родари. – Харьков : Па pитет, 1994. – 207 с.
Тургенев, И. С. Отцы и дети [Текст] : роман / И. С. Тургенев; Вступ. ст. Д. И. Писарева. – М. : Детская литература, 1984. – 270 с. : портр., ил. – (Школьная б-ка).
Сайтарли, І. А. Культура міжособистісних стосунків [Текст] : навч. посіб. / І. А. Сайтарли. ‒ Київ : Академвидав, 2007. ‒ 239 с.
Філоненко , М. М. Психологія спілкування [Текст] : підруч. / М. М. Філоненко ; Нац. мед. ун-т. ‒ Київ : Центр навч. літ., 2008. ‒ 224 с.
Радевич-Винницький, Я. Етикет і культура спілкування [Текст] / Я. Радевич-Винницький. ‒ Київ : Знання, 2008. ‒ 291 с.