«Толерантність ‒ це мистецтво жити з іншими людьми та з іншими ідеями» Кофі Аннан
Міжнародний день толерантності було запроваджено за рішенням Генеральної конференції ЮНЕСКО в 1995 році. Саме 16 листопада було ухвалено Декларацію принципів терпимості, яка проголосила рівність усіх людей, незалежно від їхнього етносу, віросповідання або кольору шкіри, а також неприйняття будь-яких форм дискримінації і покарання за геноцид. Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього. Як заявлено в Декларації принципів толерантності (від лат. tolerantia – терпіння), «терпимість – це те, що робить можливим досягнення миру та веде від культури війни до культури миру». Декларація принципів терпимості звертається й до держав, які мають гарантувати створення справедливого законодавства, дотримання правопорядку, судово-процесуальних та адміністративних норм. У статті 2 Декларації говориться, що для того, щоб зробити суспільство більш терпимим, держави мають ратифікувати існуючі міжнародні конвенції з прав людини, і, якщо це необхідно, розробити нове законодавство з метою забезпечення в суспільстві принципу рівних прав та можливостей для всіх груп та окремих людей.
Толерантність – це термін, який означає, що ви терпите думки інших, навіть якщо ви не погоджуєтесь. Це мистецтво жити у світі різних людей та ідей, виявляти свою точку зору, але при цьому адекватно сприймати думки інших людей, не порушуючи їх права та свободу. Водночас толерантність – це не якісь вчинки, поблажливість чи потурання, це – здатність сприймати без агресії інший спосіб життя, поведінку, інші погляди шляхом встановлення довірливих взаємовідносин, співпраці та компромісу.
Інтерес до толерантності, як однієї зі сторін людської психіки й соціального життя, з’явився порівняно недавно. Термін «толерантність» виник у минулому тисячолітті. Сучасне поняття толерантності багато в чому пов'язане з діяльністю філософів 16-17 ст., які повстали проти «терпіння нетерпимості» і жорстоких релігійних зіткнень. Найважливішим результатом роздумів філософів того часу було визнання толерантності загальною цінністю й компонентом миру й розуміння між релігіями, народами й різними соціальними групами.
Поняття толерантності у різних мовах відрізняється смисловими відтінками, що зумовлено культурними та ментальними особливостями. Наприклад, у французькій мові цей термін означає повагу до свободи іншого, у китайській – уміння дозволяти, проявляти великодушність, в арабській бути толерантним – означає бути терпимим. Аналізуючи культурну спадщину нашого народу, що ґрунтується на «філософії серця», можна з переконанням засвідчити, що толерантність у сприйнятті українця співвідноситься з поняттям поваги й любові.
Терпимість, означає повагу, прийняття та правильне розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, наших форм самовираження і способів вияву людської індивідуальності. Їй сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті та переконань.
Терпимість – це гармонія у різноманітті. Це не тільки моральний обов’язок, але й політична та правова потреба.
Пропагування терпимості має особливу важливість в сьогоднішню епоху стрімкого посилення глобалізації, мобільності та взаємозалежності. Прогрес невблаганно рухається вперед. Техніка прийшла на службу людині. Здавалося б, життя має стати спокійнішим. Але ми все частіше чуємо слова: біженець, жертва насильства ... У сьогоднішньому суспільстві відбувається активний ріст екстремізму, агресивності, розширення зон конфліктів. Конфлікти на національному, етнічному, релігійному, конфесійному, політичному та інших підґрунтях стали ознакою сьогодення і в нашій країні. Але толерантність спроможна розряджати потенційні конфлікти. Усі ми хочемо, щоб війна швидше закінчилася і щоб у нашій країні знову запанував мир.
Населення Землі складається з представників різних культур, які сповідують різну релігію, мають різноманітні традиції. Кожна особистість індивідуальна, і насильство не повинне мати місце в житті людей. Невідповідність людини вигаданому ідеалу призводить до агресії, насильства, екстремізму. Така ситуація спостерігається в останні роки в усьому світі. Людство повинно навчитися поважати не тільки себе, але і свій народ зокрема, виступати проти будь-якого роду прояви дискримінації та усувати стереотипи, що склалися. Виявляючи терпимість, ми сприяємо припиненню воїн і розбіжностей.
У повсякденному житті толерантність – це не бездіяльність, а активна життєва позиція, суть якої полягає не стільки в тому, щоб терпіти чужий спосіб життя, поведінку, звичаї, почуття, думки, ідеї або вірування, але охоче визнавати та приймати поведінку, переконання і погляди інших людей, які відрізняються від своїх власних. Ми всі різні. Але ми всі рівні. Кожна людина має право жити в мирі та зберіганні своєї індивідуальності. А це означає, що бути толерантним не значить залишатися пасивним перед обличчям расизму, ксенофобії, гендерної або расової дискримінації, сексизму, ейджизму, насильства тощо, або ж мовчати, коли люди стикаються із жорстоким ставленням.
У Міжнародний день толерантності підтверджується ідея про те, що різноманіття, втілене в думках, віруваннях і діях, є цінним даром, а не загрозою, і варто прагнути до побудови такого суспільства, в житті якого укорінився цей основний ідеал.
Погодьтесь, толерантність – це привілей сильних і розумних, які не сумніваються у своїх здібностях просуватися на шляху до істини через діалог і різноманітність думок та позицій, які не боятися загубити власну індивідуальність, і які вміють поважати інших. В умовах сьогодення будемо готовими певною мірою, реагувати на зовнішній світ через емпатію, довіру, співпереживання, вміння вести конструктивний діалог. Сьогодні варто замислитися над цим і зробити себе і світ хоч на краплину добріше та толерантніше.
Тож як стати толерантним?
- Зрозуміти: якщо хтось відрізняється від вас, це не означає, що він гірший від вас.
- Навчитися сприймати людей такими, якими вони є, без намагань змінити їх.
- Цінувати неповторну особистість кожного.
- Поважати почуття, думки й переконання кожного, якщо навіть вони не збігаються з вашими.
- Відшукати своє істинне «я» й ніколи не зраджувати йому.
«Тепер, коли ми навчилися літати в повітрі, як птахи, плавати під водою, як риби, нам не вистачає тільки одного: навчитися жити на землі, як люди».(Б. Шоу) Саме цьому мистецтву – жити з людьми і серед людей присвячений День толерантності, який відзначають у всьому світі.
Запрошуємо до Наукової бібліотеки! Пропонуємо ознайомитися з творами, в яких відображається проблема толерантності:
- Бичер-Стоу, Г. Хижина дяди Тома [Текст] : роман / Г. Бичер-Стоу. – Киев : Рад. школа, 1987. – 367 с.
- Болл, Джон . Душной ночью в Каролине / Джон Болл ; пер. с англ. – М. : Пресса, 1992. – 96 с.
- Гюго, В. Собор Паризької богоматері [Текст] : роман / В. Гюго ; пер. з фр. П. Тернюка. – Київ : Молодь, 1976. – 410 с.
- Достоевский, Ф. М. Преступление и наказание [Текст] : роман в 6 ч. / Ф. М. Достоевский. – М. : Худож. лит. , 1983. – 272 с.
- Киплинг, Редьярд. Маугли [Текст] : (из книги джунглей) : пер. с англ / Редьярд Киплинг. – Харьков : Па pитет, 1992. – 214 с.
- Крылов, И. А. Басни [Текст] / И. А. Крылов; сост., примеч. П. Ткачева. – Мн. : Юнацтва, 1990. – 237 с. : ил. – (Золотой ключик)
- Родари, Джанни. Приключения Чиполлино [Текст]: повесть-сказка / Джанни Родари. – Харьков : Па pитет, 1994. – 207 с.
- Тургенев, И. С. Отцы и дети [Текст] : роман / И. С. Тургенев; Вступ. ст. Д. И. Писарева. – М. : Детская литература, 1984. – 270 с. : портр., ил. – (Школьная б-ка).
- Сайтарли, І. А. Культура міжособистісних стосунків [Текст] : навч. посіб. / І. А. Сайтарли. ‒ Київ : Академвидав, 2007. ‒ 239 с.
- Філоненко , М. М. Психологія спілкування [Текст] : підруч. / М. М. Філоненко ; Нац. мед. ун-т. ‒ Київ : Центр навч. літ., 2008. ‒ 224 с.
- Радевич-Винницький, Я. Етикет і культура спілкування [Текст] / Я. Радевич-Винницький. ‒ Київ : Знання, 2008. ‒ 291 с.
Для пошуку інших видань радимо скористатися Електронним каталогом Наукової бібліотеки