«Йдучи від рідного порогу,
Багато не беріть в дорогу:
Блакить, синь неба, журавлі
Й любов до рідної землі.»
Г. М. Тютюнник
Відомий український письменник-прозаїк Григір Михайлович Тютюнник народився 5 грудня 1931 року в селі Щилівці на Полтавщині.
У 1937 р. батька заарештували і відправили на заслання (з якого він не повернувся), письменника до себе на Донбас взяв батьків брат Филимон Васильович Тютюнник, що мешкав у смт. Щотове Луганської області. Він і його дружина, Наталя Іванівна Рябовецька, з хутора Троянівка, вчили й виховували малого Григора.
Важкі умови дитинства стали основою багатьох тем та сюжетів майбутніх творів. На формування світосприймання вплинули рання втрата батька, життя в далині від матері, завдані війною моральні й матеріальні втрати.
У 1946 році після закінчення п’ятого класу пішов в Зіньківське ремісниче училище № 7, бо там одягали і годували. Закінчивши училище, одержав спеціальність слюсаря і працював на Харківському заводі ім. Малишева, але захворів на легені, повернувся до Шилівки. Не відпрацював належних трьох років на заводі, за що відсидів 4 місяці в колонії. Коли вийшов, повернувся на Донбас, будував Миронгрес, слюсарював, працював в колгоспі, на відбудові шахт у Донбасі, а також береться за самоосвіту.
У 1951 р. Григір Тютюнник пішов до армії, служив у морфлоті радистом на Далекому Сході. Після демобілізації закінчив вечірню школу, працював токарем у вагонному депо.
У 1957-1962 pp. майбутній письменник навчався в Харківському університеті на філологічному факультеті. Саме тут він захопився літературною працею і самоосвітою.
1961 року в журналі «Крестьянка» побачило світ перше оповідання Григора Тютюнника «В сутінки», написане російською мовою. Автор невдовзі переклав свій твір на українську й відтоді писав лише рідною мовою.
Після завершення навчання в університеті Григір Тютюнник виїхав на Донбас, учителював у вечірній школі. 1963 року письменник перебрався до Києва, працював у редакції газети «Літературна Україна», в сценарній майстерні Київської кіностудії їм. О. Довженка, у видавництвах «Радянській письменник», «Молодь», «Дніпро», «Веселка».
1966 року вийшла перша книжка прози Григора Тютюнника «Зав’язь». Пізніше побачили світ збірки новел «Батьківські пороги» (1972), «Крайнебо» (1975), «Коріння» (1978), книжки для дітей «Ласочка» (1970), «Степова казка» (1973), повісті «Климко» (1976) та «Вогник далеко в степу» (1978). У 1980 р. письменнику присуджено літературну премію ім. Лесі Українки (за твори «Климко» і «Вогник далеко в степу»)
Не будучи в змозі в усій повноті реалізувати свій талант в атмосфері чиновницького диктату над літературою, 6 березня 1980 р. Григір Тютюнник покінчив життя самогубством.
Пропонуємо ознайомитися з творами Григора Тютюнника, які є у фонді Наукової бібліотеки:
- Тютюнник, Г. М. Вибрані твори [Текст] : оповідання, повісті / Г. М. Тютюнник. ‒ Київ : Днiпpо, 1981. ‒ 607 с.
- Тютюнник, Г. М. Степова казка : Повісті, оповідання ,казки / Г. М. Тютюнник ; Упоряд. Л. Тютюнник. ‒ Київ : Веселка, 1989. ‒ 302 с.
- Тютюнник, Г. М. Твори [Текст] . Кн. 2. Повісті / Г. М. Тютюнник ; упоряд. А. Я. Шевченко. ‒ Київ : Молодь, 1985. ‒ 328 с.
- Тютюнник, Г. М. Коріння : Оповідання, повість / Г. М. Тютюнник. ‒ Київ : Дніпро, 1978. ‒ 293 с.
- Тютюнник, Г. М. Огонек далеко в степи [Текст] : Рассказы и повести / Г. М. Тютюнник ; . ‒ М. : Мол. гвардия, 1982. ‒ 350 с.
- Тютюнник, Г. М. Холодная мята [Текст] : Повесть и рассказы / Г. М. Тютюнник ; пер. с укр. Н. Дангуловой. ‒ М. : Сов. писатель, 1981. ‒ 335 с.
- Тютюнник, Г. М. Повести и рассказы [Текст] / Г. М. Тютюнник ; пер. с укр. Н. Дангуловой. ‒ М. : Сов. писатель, 1989. ‒ 720 с.
Для пошуку інших видань радимо скористатися Електронним каталогом Наукової бібліотеки