Український композитор, Заслужений діяч мистецтв України (1989), Народний артист України (1997) Ігор Дмитрович Поклад народився 10 грудня 1941 р. у м. Бішкек (Фрунзе) Киргизької РСР у родині кадрового військового. Вихованням сина опікувалася здебільшого мати, яка перша звернула увагу на музичні здібності Ігоря та все життя вболівала за нього.
По закінченню Другої світової війни родина повернулася до України. У 1957 році Ігор Покдад паралельно закінчив середню школу №4 м. Тернопіль та музичну школу по класу фортепіано. У цьому ж році майбутній композитор розпочав навчання на історико-теоретичному відділенні Київського музичного училища ім. Р. М. Глієра (нині Київська муніципальна академія музики імені Р. М. Глієра). Вже по закінченні третього курсу Ігор Поклад перевівся на композиторський факультет Київської державної консерваторії, яку закінчив у 1967 році.
Ще в шкільні роки, Ігор Поклад починає складати пісні і друкувати їх у місцевій пресі. А навчаючись в училищі і працюючи там же концертмейстером, робить перші серйозні кроки в творчості, шукає професійних поетів для спільної роботи і, на щастя, не помиляється. Вже перша пісня, написана ним у співавторстві з чудовим українським поетом Борисом Олійником «Пісня не загубиться», виконана Костянтином Огнєвим, стає популярною. Передчуття молодого композитора не обдурили. Він починає активно працювати в пісенному жанрі.
У 1966 році до Ігоря Поклада звертаються чиновники Міністерства культури з пропозицією організувати дівочий співочий колектив. Ігор Поклад створює унікальний на ті часи проєкт ‒ вокально-інструментальний ансамбль «Мрія». Вже за перший рік свого існування колектив входить у всесоюзну гастрольну сітку ‒ ансамбль представляє республіку на території Радянського Союзу та за кордоном. За кілька років «Мрія» стає лауреатом Всесоюзного конкурсу артистів естради, поряд з легендарними на той час «Піснярами». У 1968 році Ігор Поклад вимушений припинити керування колективом через відбуття до лав Радянської армії. В армії він знайомиться з поетом-початківцем, згодом метром української пісні, Юрієм Рибчинським. Результатом цієї зустрічі стала подальша плідна співпраця: «Зелен-клен», «Два крила», «Чарівна скрипка», «Тиха вода», «Дикі гуси», «Хіба можна» та ін.
У 1973 році Ігор Поклад полишає пісенний Олімп і вирішує спробувати свої сили в театрі. Він погоджується на пропозицію розпочати роботу над продовженням музичної п'єси «Весілля в Малинівці». З готовим твором він та Юрій Рибчинський прибули до Одеського театру оперети. Рішення про постанову версії Ігора Поклада було прийнято одноголосно і практично миттєво. Наступною роботою опермейстера стала «Конотопська відьма», написана в 1982 році. Усього за кілька років з'явилося ще півтора десятка мюзиклів.
У пошуках нових вражень Ігор Поклад займався у галузі кінематографу, розпочавши співпрацю з режисером Леонідом Биковим та написавши музику до одного з його фільмів «Де ви, лицарі?». З легкої руки великого Майстра, музика Ігоря Поклада звучить сьогодні в більш, ніж 40 художніх фільмах. Найбільшою своєю помилкою Ігор Дмитрович вважав відмову від роботи у фільмі «В бій ідуть одні старики». Також перу композитора належить музика до класичних мультиплікаційних стрічок «Як козаки…» та «Енеїда».
У 2014 році Ігор Поклад переніс кілька складних операцій. Певний час співпрацював з Академічним ансамблем пісню і танцю ДПСУ.
Легендарний український композитор, Народний артист України Ігор Поклад нагороджений Шевченківською премією (1986), Премією ім. Вернадського (2000), Орденом «За заслуги» ІІІ ст. (2001), Орденом Святого Архістратига Михаїла (2001), Премією ім. Дмитра Луценка (2002), Орденом «За Заслуги» ІІ ступеню (2011), спеціальною премією «Людина року 2016» ім. М. Вороніна «За високий стиль життя» (2017), Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (2017)
Ігор Поклад ‒ автор понад 150 пісень, які стали «візитівкою» України в світі, зокрема, «Пісня про матір» (сл. Бориса Олійника, 1977 р.); «Не питай мене» та «Моя Україна» (сл. Михайла Ткача); «Світанкові роки» та «Добре світло» (сл. Віктора Герасимова); «Червона косинка» (сл. Дмитра Луценка, 1977 р.); «Гойдалка» (сл. Олександра Вратарьова, 1977 р.) та інші.
Пісні на музику Ігора Поклада співали і досі ще співають: Муслім Магомаєв, Юрій Гуляєв, Рашид Бейбутов, Слава Марченко, Тамара Міансарова, Василь Зінкевич, Софія Ротару, Ніна Матвієнко, Тамара Гвердцителі, Руслана тощо.
