Всесвітньовідомий австрійський композитор, диригент і скрипаль, «король вальсу» Йоганн Штраус ІІ народився 25 жовтня 1825 у Відні. Батько, відомий композитор Йоганн Штраус-старший, хотів, щоб його син пішов по комерційній лінії, але син вирішив йти по стопах батька. Він потайки від нього навчався грі на скрипці і композиції і досяг у цьому неабияких успіхів.
Йоганн Штраус-син увійшов в історію музики як творець класичного віденського вальсу і по праву заслужив звання «короля вальсів». Складати музику він почав дуже рано ‒ перший вальс був написаний шестирічним хлопчаком.
Всього Йоганн Штраус написав близько 500 танцювальних п'єс, більшість яких складають вальси. На відміну від поширених тоді творів цього жанру, які представляли собою лише музику для супроводу танців, вальси Йоганна Штрауса мають і самостійне художнє значення. Виключна мелодійність і співучість, життєрадісність, підбадьорливі ритми, тонка і витончена оркестровка, проявлена зв'язок з віденською побутової пісенної і танцювальної музикою ‒ такі найбільш характерні риси вальсів Штрауса. Серед них виняткову популярність у всьому світі придбали «На прекрасному блакитному Дунаї» і «Казки Віденського лісу».
По смерті батька Йоганн Штраус об’єднав його оркестр і свій й здійснив концертні поїздки по європейських містах; в 1856-65 роках й 1869 році бував у Російській імперії, керував літніми концертними сезонами в Павловську, де виконував твори західноєвропейських, російських композиторів і власну музику. У 1863-70 роках ‒ диригент віденських придворних балів.
1870 року Йоганн Штраус відмовився від роботи придворного диригування, що, однак, не завадило йому продовжувати гастролі з тріумфальним успіхом. У 1871 році композитор написав свою першу оперету ‒ «Індіго та 40 розбійників», а після успішної прем’єри третьої оперети ‒ «Летюча миша», він здобув всесвітнє визнання як оперетний композитор.
У 1862 році Йоганн Штраус одружився зі співачкою Етті Треффц, яка вже мала до нього трьох дочок і чотирьох синів, що, однак не завадило їхньому шлюбу. Вважають, що саме вона надихнула Штрауса до роботи в оперетному жанрі.
Другий шлюб Йоганна Штрауса з актрисою Анжелікою Дітріх не був щасливим, що змусило композитора подати на розлучення. Відмова Римо-католицької церкви у розлученні змусила його перейти у протестантизм та змінити громадянство, у 1887 році він прийняв громадянство держави Саксен-Кобург-Готи. У серпні 1887 року Йоганн Штраус одружився втретє з Адель Штраус, якій пізніше він присвятив популярний вальс «Адель».
У 1892 році Йоганн Штраус спробував себе в оперному жанрі, проте його єдина опера — «Лицар Пасман» не набула популярності. У травні 1899 року він простудився в придворному театрі, де диригував увертюрою до «Летючої миші», почалося запалення легенів, яке стало для композитора фатальним. 30 червня 1899 року Йоганн Штраус помер у Відні у віці 73 років від пневмонії, не встигнувши закінчити балет «Попелюшка». Завершив роботу над балетом в наступному році Йозеф Байєр. Похований Йоганн Штраус на центральному цвинтарі Відня «Zentralfriedhof».
За своє життя Йоганн Штраус створив 496 творів, в тому числі 168 вальсів, 117 польок, 73 кадрилі, 43 марши, 31 мазурку, 15 оперет, комічну оперу і балет. Після смерті Йоганна Штрауса були поставлені кілька оперет, змонтованих з різних його творів. Кращою з них вважається «Віденська кров», лейтмотивом якої служить однойменний вальс Штрауса.
Наукова бібліотека пропонує переглянути віртуальне дежавю «Світ музики Йоганна Штрауса»
