Геноцид – крайня форма дискримінації. З 1948 геноцид вважається міжнародним злочином. Різнобій у тлумаченні геноциду призводить до застосування інших термінів на позначення реальних історичних подій. Одним із них є «етноцид». До проявів геноциду відносяться: офіційна політика винищення у Радянському Союзі за класовим чи соціальним походженням (куркулів, офіцерів тощо); Геноцид українців (1932-1933) тоталітарним комуністичним режимом в СРСР; Голокост (1939-1945) ‒ геноцид євреїв нацистами Німеччини під час Другої світової війни; Геноцид ромської національності (1935-1945) під час Другої світової війни та інші.
У вересні 2015 року Генеральна Асамблея ООН постановила проголосити 9 грудня Міжнародним днем пам’яті жертв злочину геноциду, вшанування їхньої людської гідності і попередження цього злочину. Мета цього дня – підвищувати обізнаність про Конвенцію щодо попередження злочину геноциду і покарання за нього та її ролі в боротьбі з геноцидом і попередженні цього злочину.
У Конвенції підтверджується, що геноцид, незалежно від того, відбувається він у мирний або воєнний час, є злочином, який порушує норми міжнародного права і проти якого учасники Конвенції зобов’язуються «вживати заходів попередження і карати за його вчинення» (стаття 1). Головна відповідальність за попередження і припинення геноциду покладається на державу, в якому цей злочин вчиняється.
У Конвенції про попередження злочину геноциду і покарання за нього геноцид визначається як «дії, вчинені з наміром знищити, повністю або частково, яку-небудь національну, етнічну, расову чи релігійну групу ...». По суті, це замах на людство. І оскільки кожна окрема держава відповідальна за захист свого населення від геноциду, така відповідальність передбачає попередження цього злочину.
Відповідно до статті 442 Кримінального Кодексу України геноцид карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі. Публічні заклики до геноциду, а також виготовлення матеріалів із закликами до геноциду з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матеріалів караються арештом на термін до шести місяців або позбавленням волі на термін до п'яти років.
Для пошуку видань з даної тематики радимо скористатися Електронним каталогом Наукової бібліотеки
