14 серпня за новим стилем в народі святкують свято Маковея, яке в церковному календарі називається днем семи мучеників Маковеїв. З цього дня розпочинається «Спасівка» − піст, який триває два тижні. В цей день у церквах святять воду, квіти і мак. У народі його ще називають Першим Спасом або Спасом на воді. За давніми переказами, князь Володимир саме цього дня прийняв хрещення, тому у стародавньому Києві 14 серпня освячували воду в Дніпрі й називали цей Спас «Спасом на воді».
У цей день досхочу їдять мед, не дарма ж Спас Медовий, а також чистять та впорядковують криниці й джерела. За давнім звичаєм на Медовий Спас віруючі приносять у храми мед для освячення. Традиція ця пов'язана зі стародавньою настановою − перший урожай приносити Богові і лише після цього споживати самим.
Цього дня у храмах також освячують букети з трав та квітів − «маковійчики». Здавна вважається: якщо не освятити квіти на Маковія, то не буде квітнути господарство. Серед українців свято Маковія одне з найпоетичніших і найшанованіших. У дохристиянські часи цього дня вшановували Богів Спасів і освячували квіти, городину та криниці. Зрештою, прийнявши християнізовану назву, люди зберегли давні традиції і дотримуються їх до сьогодні. Серед квітів у букеті обов'язково присутні великі достиглі голівки маку. Такий букет називається «маковійчик», або «маковейка». До нього кладуть і чорнобривці, і жоржини, і айстри, і гвоздики, і барвінок, а також різні трави (які в народі називають зіллям, зіллячком): васильки, м'яту, чебрець, любисток, полин, деревій, будяк-пристрітник. Святити несли також вінок із квітів і колосків, посередині якого ставили свічечку. Після освячення «маковійчика» кладуть за образами і він зберігатиметься там аж до весни, а деякими травами і маком будуть користуватися за необхідності, адже «освячене зело до всякої слабкості здібне». Навесні мак розсівають по городу, а сухі квіти на Благовіщення дівчата вплітають до кіс − «щоб не випадало з голови волосся».
На Маковея святили мак та свіжий викачаний мед у стільниках, щедро пригощаючись ним. Обрядовою їжею в цей день були «шулики» − печені коржі, які ламають на дрібні шматочки в макітру і заливають медовою ситою та перетертим маком. Ця їжа дуже смачна, особливо її люблять діти. Готували також пироги, вареники, пампушки з маком, різноманітні медяники та маківники.
Свято Маковея називають в народі також Спасом водяним. Хворі пропасницею купалися в цей день у річці, бо вода на Маковея вважається цілющою. Освячена цього дня вода цінується не менше стрітенської і вважається надзвичайно корисною від усіх хвороб..
Від Маковія починається Успенський піст. Він так само суворий, як i Великий (триває до 28 серпня − свята Успiння).
Пропонуємо ознайомитися з літературою на дану тематику, яку ви можете отримати, звернувшись до Наукової бібліотеки:
- Воропай, О. Звичаї нашого народу [Текст] : етногр. нарис / О. Воропай. ‒ Київ : Обеpiг, 1993. ‒ 590 с.
- Килимник, С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні [Текст] : научно-популярная литература. Кн. ІІ. Т. 3. Весняний цикл. Т. 4. Літній цикл / С. Килимник. ‒ Киiв : Обеpеги, 1994. ‒ 396 с.
- Золота книга українських традицій та звичаїв [Текст] / авт.-уклад. І. Скрипник. ‒ Донецьк : ТОВ "Агентство Мультипресс", 2011. ‒ 286 с.
- Українське народознавство [Текст] : навч. посіб. / за ред.: С. П. Павлюка, Г. Й. Горинь, Р. Ф. Кирчіва. ‒ Львiв : Фенiкс, 1997. ‒ 608 с.
- Супруненко, В. П. Народини [Текст] : витоки нації : символи, вірування, звичаї та побут українців / В. П. Супруненко. ‒ Запоpiжжя : Беpегиня, 1993. ‒ 136 с.
Для пошуку інших видань радимо скористатися Електронним каталогом Наукової бібліотеки
