Хрещення Господнє – третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу.
Церква розглядає Хрещення Господнє як «свято просвіти» народів, оскільки за її вченням, саме з Хрещення Ісус розпочав проповідь євангельської істини. Народна назва свята Водохреща від християнського обряду освячення води, а християнський світ називає його – Йорданом (ріка Йордан у Палестині) на згадку про хрещення Ісуса Христа в Йордані, описаному в Євангеліях. Свято має й іншу назву - Богоявлення, яка походить від того, що, згідно з біблейськими оповіданнями, під час хрещення Ісуса на нього зійшов із небес Дух Святий у вигляді голуба, і голос почувся із неба: «Це Син Мій Улюблений, що його Я вподобав!». Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з'явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець – в голосі, Син Божий – у плоті, Дух Святий – у вигляді голуба.
Напередодні Водохреща святкується «Голодна кутя», або другий Святий Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять – постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подають пісні страви – смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху - хлібину, «щоб хліб родився».
На другий день зранку ходять до церкви святити воду. Цією свяченою водою починається трапеза, нею ж кожний господар кропить усіх членів сім'ї, хату, інші будівлі, криниці.
За давньою традицією, церемонія освячення води відбувалася під відкритим небом, на берегах річок, струмків, озер. Ще напередодні Йордана, з льоду вирубували великий хрест («йордан») і ставили його поруч з ополонкою. Опівночі вода в річках хвилюється. Говорять в народі, що Христос купається. Вранці у храмах відбуваються святкові богослужіння, після чого хрестом і молитвою освячуються річки, озера, ставки та криниці. Тисячі українців на Водохреще занурюються в крижану ополонку, аби очиститися від гріхів.
Освячена на Йордань вода символізує святу йорданську воду і має у віруючих особливе призначення. Вважається, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби. В цей день у всіх містах і селах, де є церкви, святять воду. Віддавна в народі посвячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки і тварин. Залишається загадкою той факт, що водохрещенська вода не псується, не має запаху і може зберігатися протягом року.Перший понеділок після Водохреща – святий. Цього дня можна їсти тільки пісні страви.
У ніч перед Водохрещем здійснюються бажання, адже в цей час небо відкривається, перетворюючись у браму, яка веде до Господа. Богоявлення – джерело світлої радості, очищення душі, зміцнення віри в перемогу добра і сподівань на краще майбутнє. Тож нехай воно стане для всіх часом духовного оновлення та освячення!
Пропонуємо ознайомитися з літературою на дану тематику, яку ви можете отримати, звернувшись до Наукової бібліотеки:
- Воропай, О. Звичаї нашого народу [Текст] / О. Воропай. – Харків : Фолiо, 2007. – 508 с.
- Килимник, С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні [Текст] : Кн. І. Т. 1. Зимовий цикл. Т. 2. Весняний цикл / С. Килимник. – Киiв : Обеpеги, 1994. – 396 с.
- Матвеева, Н. Солнцеворот: праздники, обычаи, предания [Текст] : церковно-народный месяцеслов / Н. Матвеева. – Киев : Укp. центp. духовн. культури, 1995. – 240 с.
- Короткі відомості про свята Православної Церкви [Текст] : уклад. О. Кислашко, Я. Кислашко. – Київ: б.в., 1993. – 112 с.
Для пошуку інших видань радимо скористатися Електронним каталогом Наукової бібліотеки
