Український письменник, перекладач, один із найвизначніших прозаїків «розстріляного відродження» Валер’ян Петрович Підмогильний народився 2 лютого 1901 року в бідній селянській родині на Дніпропетровщині.
Перші твори майбутній письменник почав друкувати під час навчання у реальному училищі під псевдонімом Лорд Лістер у 1910 році. Багато часу приділяв самоосвіті, вивчав іноземні мови. У 1918-1919 роках Валер’ян Підмогильний навчався в Катеринославському університеті, але через матеріальне становище залишив навчання і працював вчителем. 1919 року в журналі «Січ» з’являються оповідання «Гайдамака», «Старець», «Баня».
У 1920 році виходить перша збірка оповідань «Твори, том І». Видання викликало зацікавлення і примусило заговорити про Валер`яна Підмогильного як талановитого письменника. Письменник переїжджає до Києва, працює вчителем, у книжковій палаті, у видавництві «Книгоспілка», в журналі «Життя й революція».
У 1922 році виходить книжка оповідань «В епідемічному бараці». Наступного року в журналі «Нова Україна» (Прага), з'являються новели з циклу «Повстанці», оповідання «Іван Босий».
Валер`ян Підмогильний бере активну участь у створенні літературних угрупувань («Ланка» «МАРС» та ін.), займається перекладацькою діяльністю, працює в літературознавстві та мовознавстві. У 1926 році побачили світ повість «Третя революція», збірка оповідань «Проблема хліба», переклад роману «Таїс» А. Франса, словник «Фразеологія ділової мови» (підготовлений разом з Є. Плужником), літературно-критичні праці «Іван Нечуй-Левицький» та «Без стерна».
У 1928 році в Харкові виходить друком роман «Місто». На початку 30-х pp. Валер’ян Петрович стає визнаним авторитетом перекладацької школи в Україні, консультантом з іноземної літератури при видавництві «Рух». Протягом 1930-1934 рр. Валер`ян Підмогильний організовує та редагує видання творів А. Франса (у 25 т.) та О. Бальзака (у 15 т.), перекладає романи Гі де Мопассана, твори Д. Дідро та ін.
На початку 30-х років процес українізації, розпочатий у 20-ті роки, згортається, починаються репресії проти української інтелігенції. Валер`ян Підмогильний одним з перших відчув це на собі: у 1930 році його звільняють з редакції журналу «Життя й Революція», журнали і видавництва відмовляються друкувати твори автора.
У 1933 році письменник перебирається з Києва до Харкова і працює переважно над перекладами.
У грудні 1934 року Валер`ян Петрович Підмогильний був безпідставно заарештований і засуджений. 3 листопада 1937 року письменника розстріляно на Соловках. Посмертно реабілітований у 1956 році.
Творчий шлях Валер’яна Петровича тривав лише 15 років. А потім його ім’я було вилучено з літературного процесу. Після довгого забуття твори письменника вперше вийшли друком лише в 1989 році. Його переклади вважаються найкращими і охоче перевидаються сучасними українськими видавництвами.
Наукова бібліотека пропонує ознайомитися з літературою про Валер`яна Підмогильного та його творами, які є у фонді книгозбірні:
- Підмогильний, В. П. Оповідання, повість, романи [Текст] / В. П. Підмогильний ; упоряд., приміт., вступ. ст. В. О. Мельника ; ред. тому В. Г. Дончик. – Київ : Наук. думка, 1991. – 800 с.
- Попельницька, О. О. Сто великих діячів культури України [Текст] / О. О. Попельницька, М. В. Оксенич. – Київ : Арій, 2010. – 462 с.
