2 серпня Православна церква відзначає пам'ять пророка Іллі. Святого Іллю вважають одним із найбільших пророків Старого Заповіту. Родом він був із Палестини, жив у ІХ столітті до Різдва Христового. Ім’я Ілля означає «міць Господня». Він був поборником істинної віри і благочестя. В день пам'яті пророка не дозволяється працювати, традиційно проводять богослужіння і молитви, готують багаті частування.
За переказами, коли майбутній пророк тільки народився, його батько побачив сон-видіння. У видінні достойні мужі вітали дитину, пеленали його вогнем та годували полум'ям. Коли ж Ілля став дорослим, він присвятив своє життя служінню Богові. Вважається, що за свою віддану службу на славу Бога Ілля був живим узятий на небо у вогняній колісниці, після чого його стали називати не інакше, як громовержець.
В українців це свято завжди було вельми шановане й пов’язане з аграрною магією. Традиційно з Іллею закінчувалися жнива. Наші предки в цей день ставили перший сніп у сінях в першому куті. Українці вірили, що це допомагає зібрати хороший урожай.
У День Іллі випікали урочистий хліб із першого врожаю, який розрізали і роздавали у суворому порядку від старшого до наймолодшого члена сім'ї. Також було прийнято спати на матраці, набитому соломою, це начебто приносило щастя. На Іллю не можна було працювати в полі – пророк може вразити таку людину блискавкою.
Від цього дня встановлюється помірне тепло, світловий день скорочується, а ніч стає довшою. Прислів’я свідчать: «Жнива кінчаються – осінь починається» або «У цей день до обіду літо, а по обіді – осінь». Після Іллі дітям не дозволялося купатися у водоймах, оскільки ночі ставали прохолодними й вода помітно вистигала.
Від Іллі починаються горобині ночі та характерний для серпня активний зорепад. Одні вважали: якщо зірка падає і згоряє, то «відьма підхопила її і сховала у глечик». Інші стверджували: коли зоря залишає по собі довгий пучок світла, то «це Україна втрачає дівчину».
У цей день прийнято роздавати їжу бідним та безпритульним. До пророка Іллі моляться про зцілення, відновлення миру і гармонії в родині, захист від ворогів, гарний урожай, а для незаміжніх дівчат – про хорошого чоловіка.
Наукова бібліотека пропонує дізнаєтесь більше про календарну обрядовість українців із списку рекомендованої літератури, яку Ви можете отримати, звернувшись до бібліотеки:
- Золота книга українських традицій та звичаїв [Текст] / авт.-уклад. І. Скрипник. – Донецьк : ТОВ "Агентство Мультипресс", 2011. – 286 с.
- Матвєєва, Н. П. Святі і свята України. Календар церковних свят і народних традицій [Текст]: словник-довідник / Н. П. Матвєєва, А. Р. Голобородько. – Київ : Укp. Центp духов. культуpи, 1995. – 240 с.
- Капица, Ф. С. Славянские традиционные верования, праздники и ритуалы [Текст] : справочник / Ф. С. Капица . – 2-е изд. – М. : Флинта ; М. : Наука, 2001. – 216 с.
- Килимник, С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні [Текст] : научно-популярная литература. Кн. ІІ. Т. 3. Весняний цикл. Т. 4. Літній цикл / С. Килимник. – Киiв : Обеpеги, 1994. – 396 с.
- Скарбниця народної мудрості [Текст] : свята, традиції, прислів'я, приказки / авт.-уклад. О. В. Лаврик. – Харків : Аргумент Принт, 2012. – 256 с.
- Скуратівський, В. Т. Вінець [Текст] / В. Т. Скуратівський. – Київ : Вид-во УСГА, 1994. – 240 с.
- Супруненко, В. П. Народини [Текст] : витоки нації : символи, вірування, звичаї та побут українців / В. П. Супруненко. – Запоpiжжя : Беpегиня, 1993. – 136 с.
- Воропай, О. Звичаї нашого народу [Текст] : етногр. нарис / О. Воропай. – Харків : Фоліо, 2007. – 508 с.
- Українське народознавство [Текст] : навч. посібник / за ред. С. П. Павлюка, Г. Й. Горинь, Р. Ф. Кирчіва. – Львiв : Фенiкс, 1997– 608 с.
Для пошуку інших видань радимо скористатися Електронним каталогом Наукової бібліотеки
