2 жовтня ‒ Міжнародний день боротьби проти насилля

10/02/2021

Міжнародний день ненасильства (International Day of Non-Violence), встановлений резолюцією Генеральної асамблеї ООН у 2007 році (A/RES/61/271), відзначається щорічно 2 жовтня в багатьох країнах світу.

Дата вибрана не випадково: 2 жовтня 1869 року народився Махатма Ганді, лідер руху за незалежність Індії та основоположник філософії ненасильства. Мохандас Карамчанд Ганді або як частіше називають ‒ Махатма Ганді присвятив своє життя, починаючи з 24 років і до його насильницької смерті у віці 78 років, боротьбі з насильством в будь-яких його формах. Йому багато вдалося, але й багато чого залишилося не під силу. Рецепт, який він використовував у цій боротьбі не новий, але по справжньому ефективний і дієвий ‒ ненасильство.

За словами Ганді, «ненасильство є найбільшою силою в руках людства. Воно могутніше за найбільш потужну руйнівну зброю, породжену людською винахідливістю». Великий індієць також говорив: «Існує багато такого, за що я готовий померти, але немає нічого такого, за що я був би готовий вбити».

Згідно з резолюцією ООН, цей Міжнародний день служить додатковим приводом для того, щоб «пропагувати ненасильство, в тому числі шляхом освітньої і суспільно-роз'яснювальної роботи». В документі підтверджується «універсальна значимість принципу ненасильства», а також бажання «затвердити культуру світу, терпимості, розуміння та ненасильства».

Скульптура «Ні насильству» К. Ф. Рейтерсуорда, у вигляді збільшеного в розмірах револьвера 45-го калібру зі стволом, зав'язаним вузлом, і дулом, спрямованим у небо, встановлена на п'єдесталі перед входом для відвідувачів в комплекс Центральних установ ООН. Сьогодні у світі налічується понад 16 таких скульптур і їх кількість постійно збільшується.

У 1993 році в Швейцарії був заснований Фонд проєкту «Ні насильству» (англ. ‒ The Non-Violence Project Foundation), який сьогодні функціонує в Швеції, США, Німеччині, Бразилії, Південній Африці, Великій Британії та інших країнах світу. Його місія полягає в надиханні, мотивуванні і залученні молодих людей до розуміння, як вирішувати конфлікти, не вдаючись до насильства.

Принцип ненасильства, відомий також як ненасильницький опір, заперечує використання фізичного насильства для досягнення соціальних або політичних змін. Вважається, що існує три основних категорії ненасильницьких дій: вираз протесту і переконання (сюди відноситься, зокрема, проведення маршів і пікетів); відмова від співробітництва; ненасильницьке втручання (наприклад, блокування руху або захоплення приміщень без заподіяння шкоди людям). Нерідко характеризується як «політика простих людей», ця форма соціальної боротьби була прийнята широкими масами населення в усьому світі в боротьбі за соціальну справедливість.

Проблема насильства є однією з найактуальніших для українського суспільства. Насильство ставить людину у залежність, а також заподіює шкоду спільноті, і є серйозною перешкодою на шляху до подолання нерівності та дотримання прав людини.
Першим кроком до подолання проблеми насильства має стати її усвідомлення, як суспільством в цілому, так і кожним окремим громадянином, членом сім’ї. Необхідно змінювати байдуже ставлення суспільства до насильства. А найголовніше ‒ кожен з нас має сказати «Стоп насиллю!» Якщо ви стали свідком або жертвою насилля ‒ не мовчить, а повідомте про такі факти правоохоронні органи!

Наукова бібліотека запрошує ознайомитися з літературою на дану тематику, яка є у фондах книгозбірні:

Гендерная психология [Текст] : практикум / под ред. И. С. Клециной. ‒ 2-е изд., перераб. и доп. ‒ СПб. : Питеp, 2009. ‒ 496 с.
Дмитриев, А. В. Конфликтология [Текст] : учеб. пособие / А. В. Дмитриев. ‒ М. : Гардарики, 2003. ‒ 318 с.
Ликсон, Чарльз. Конфликт. Семь шагов к миру [Текст] / Ч. Ликсон ; пер. с англ. В. Гаврилова. ‒ СПб. : Питер Паблишинг, 1997. ‒ 149 с.
Цюрупа, М. В. Основи конфліктології та теорії переговорів [Текст] : навч. посіб. / М. В. Цюрупа. ‒ Київ : Кондор, 2004. ‒ 169 с.
Суслова, О. І. Захист прав жінок та дітей судовими та правоохоронними органами в Україні [Текст] / О. І. Суслова, О. О. Лазаренко, Н. М. Ахтирська ; за заг. ред. Г. О. Христової. ‒ Київ : Тютюкін, 2010. ‒ 336 с.
Крученко, С. Кібербулінг як одна із форм психологічного насилля [Текст] / С. Крученко // Вища школа : науково-практичне видання. ‒ 2017. ‒ №12. ‒ С. 70-80.
Опольська, Н. Булінг: юридичний склад адміністративного проступку [Текст] / Н. Опольська // Підприємництво, господарство і право : наук.-практ. господ.-прав. журн. ‒ 2019. ‒ № 10. ‒ С. 101-106.
Чугуніков, І. Зґвалтування і сексуальне насильство та примушування до вступу в статевий зв’язок: проблеми розмежування [Текст] / І. Чугуніков // Підприємництво, господарство і право : наук.-практ. господ.-прав. журн. ‒ 2020. ‒ № 5. ‒ С. 280-287.
Довгунь, К. Досвід США та Канади у сфері запобігання і протидії домашньому насильству [Текст] / К. Довгунь // Підприємництво, господарство і право : наук.-практ. господ.-прав. журн. ‒ 2020. ‒ № 11. ‒ С. 111-114. ‒ Бібліогр.: с. 113-114
Яременко, М. Проблеми сучасного кримінального законодавства у сфері злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи [Текст] / М. Яременко // Підприємництво, господарство і право : наук.-практ. господ.-прав. журн. ‒ 2020. ‒ № 11. ‒ С. 218-226. ‒ Бібліогр.: с. 225
Біловол, О. Проблемні аспекти визначення основного безпосереднього об’єкта складу злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України [Текст] / О. Біловол // Підприємництво, господарство і право : наук.-практ. господ.-прав. журн. ‒ 2020. ‒ № 5. ‒ С. 227-234. ‒ Бібліогр.: с. 233-234
Біленко, П. Уповноважені органи Національної поліції України як суб’єкти запобігання та протидії домашньому насильству [Текст] / П. Біленко // Підприємництво, господарство і право : наук.-практ. господ.-прав. журн. ‒ 2019. ‒ № 10. ‒ С. 157-161. ‒ Бібліогр.: с. 160-161
Вакулик, О. Насильство як спосіб вчинення злочинів проти правосуддя [Текст] / О. Вакулик // Підприємництво, господарство і право : наук.-практ. господ.-прав. журн. ‒ 2019. ‒ № 4. ‒ С. 274-278. ‒ Бібліогр. наприкінці ст.