Видатний український економіст, історик, соціолог, педагог, публіцист, громадський діяч, член Центральної Ради УНР Михайло Іванович Туган-Барановський народився 20 січня 1865 року в селі Солоне на Харківщині. Йозеф Шумпетер (австрійський і американський економіст) називав його найкращим слов’янським економістом. Ім’я Туган-Барановського з повагою зберігається в історії світової економічної думки, а науковий доробок ученого розцінюється як невід’ємна складова її поступу до сучасних досягнень людства в галузі економічних знань. Наукову спадщину економіста і сьогодні пильно вивчають в Америці й Канаді, країнах Західної Європи, в Японії.
Освіту розпочав у Другій Московській гімназії, продовжив у Першій Київській і закінчив у Другій Харківській гімназії.
У 1884 році вступив на фізико-математичний факультет Харківського університету, водночас він продовжував поглиблено вивчати суспільні науки, виявляв інтерес до праць засновника німецької класичної філософії Іммануїла Канта (1724-1804). У 1888 році він закінчив фізико-математичний факультет, здобувши ступінь кандидата фізико-математичних наук, а у 1890 році – юридичний факультет цього ж університету.
З 1893 року М. І. Туган-Барановський працює у Департаменті торгівлі і мануфактур Міністерства фінансів і пише свою першу наукову працю «Промышленные кризисы современной Англии, их причины и влияние на народную жизнь». За цю роботу у 1894 році в Московському університеті йому було присуджено ступінь магістра політекономії. А у січні 1895 року М. І. Туган-Барановський був зарахований на посаду приват-доцента Петербурзького університету, в стінах якого розпочалась його блискуча викладацька та наукова діяльність. У 1898 році вчений захистив у Московському університеті докторську дисертацію «Русская фабрика в прошлом и настоящем».
У 1901 році за соціалістичні погляди його було відсторонено від викладацької діяльності та вислано до Полтавської губернії, де він проводив активну громадську діяльність.
У 1905 році вчений вийшов до Полтавського земського зібрання з пропозицією про встановлення першого в Україні пам’ятника Тарасу Шевченку у Полтаві та розпочав збирати кошти для цієї мети, яку і було реалізовано у 1926 році скульптором І. П. Кавалерідзе.
У 1905 році вчений повертається до Петербурзького університету на посаду приват-доцента. Тоді ж він бере участь у редагуванні першої української енциклопедії «Украинский народ в его прошлом и настоящем», перший том якої побачив світ у Петербурзі 1914 року, а другий – у 1916 році. Видатна праця вченого «Основы политической экономии» виходить у Санкт-Петербурзі у 1909 році. Книга була відзначена Великою премією Імператорської Академії наук, а її автора – визнано одним з найкращих фахівців з політичної економії.
М. І. Туган-Барановський був професором відродженого у 1917 році за його участю Київського українського державного університету, де на посаді декана юридичного факультету викладав курс політичної економії та грошового обігу.
У 1918 році М. І. Туган-Барановський бере активну участь у створенні Української академії наук (УАН) та її соціально-економічного відділу. Вчений увійшов до першого основного складу УАН, його було обрано академіком за спеціальністю «теоретична економія».
Сьогодні ім’я цього видатного вченого і громадського діяча широко відоме науковій громадськості України і світу. На визнання його заслуг Національна академія наук України в 1991 р. заснувала премію ім. М. І. Туган-Барановського за видатні роботи в галузі економічних наук. Академія економічних наук України з 1997 р. нагороджує вчених «Золотою медаллю імені М. І. Туган-Барановського» за значний особистий внесок у розвиток економічних і науково-технічних сфер та активну суспільну діяльність на благо й розвиток України.
Прагнучи увіковічнити пам’ять про вченого, його друзі й однодумці влаштували при Українській академії наук кабінет М. І. Туган- Барановського.
М. І. Туган-Барановський раптово помер від серцевого нападу 22 січня 1919 року і похований в Одесі.
У фондах Наукової бібліотеки є праця М. І. Туган-Барановського, яка являє собою компактний доступний за викладом, глибокий та актуальний і сьогодні посібник з політичної економії. Автор визначає предмет політичної економії і методи її дослідження, аналізує ступені розвитку суспільного господарства, викладає своє розуміння суспільного виробництва, обміну, розподілу та споживання господарських благ. Вчений дає власні визначення таких категорій, як праця, капітал, цінність, заробітна плата, гроші, кредит тощо, розглядає проблему ринків і криз надвиробництва, аналізує нові явища в розвитку капіталізму на зламі ХІХ–ХХ ст. – концентрацію виробництва, створення монополій, роль банків і грошового капіталу. Відтворюється за текстом першого українського видання 1919 року.
Наукова бібліотека запрошує переглянути це видання.
- Туган-Барановський, М. І. Політична економія [Текст] : курс популярний / М. І. Туган-Барановський. – Київ : Наук. думка, 1994. – 263 с.
