Насильство щодо жінок є проблемою пандемічних масштабів і залишається однією з найгостріших соціальних проблем. Це найпоширеніше порушення прав людини у світі. Жорстоке поводження забирає більше життів і перетворює жінок на інвалідів набагато частіше, ніж онкологія, дорожньо-транспортні пригоди та військові дії разом узяті.
17 грудня 1999 року Генеральна Асамблея ООН оголосила 25 листопада Міжнародним днем боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок. Ця дата була обрана в пам'ять про сестер Мірабал – політичних активісток, що в 1960 році були жорстоко вбиті за наказом домініканського диктатора Рафаеля Трухільо. Цей день також став символом світового визнання проблеми гендерного насилля.
Насильство щодо жінок є одним з найбільш поширених порушень прав людини в сучасному світі. Воно проявляється у фізичній, сексуальній та психологічній формах, зокрема:
- насильство з боку партнера (побиття, психологічне насильство, зґвалтування в шлюбі, вбивство);
- сексуальне насильство і домагання (зґвалтування, насильницькі статеві акти, небажані сексуальні аванси, сексуальне насильство над дітьми, примусові шлюби, вуличні домагання, переслідування, кіберпереслідування);
- торгівлю людьми (рабство, сексуальна експлуатація);
- дитячі шлюби.
Декларація про викорінення насильства щодо жінок, прийнята в 1993 році, визначає термін «насильство щодо до жінок» так: «будь-який акт насильства, здійснений на підставі статевої ознаки, який заподіює або може заподіяти фізичну чи психологічну шкоду або страждання жінки, а також погрози скоєння таких актів, примус або довільне позбавлення волі, чи то в суспільному чи в особистому житті».
У цей день уряди країн та міжнародні організації здійснюють заходи з метою підвищення інформованості суспільства щодо цієї проблеми.
Дуже важливо, щоб кожен усвідомив, що насилля проти жінки – це не міф, а реальна проблема, від якої навіть сьогодні, у XXI сторіччі, потерпають українські жінки. Щороку близько 10000 жінок в Україні гине від домашнього насильства. Україна як держава докладає зусиль, аби викорінити насильство в сім'ї. 15 листопада 2001 року в Україні був прийнятий Закон «Про попередження насильства в сім’ї». 7 листопада 2011 року від імені України була підписана Конвенція Ради Європи про попередження та боротьбу з насильством щодо жінок та домашнім насильством. Основні цілі Конвенції – захистити жіноцтво, від насильства та дискримінації. Разом з тим, підписантів конвенції заохочують поширювати її вимоги не тільки на жінок, але й на чоловіків, дітей та людей літнього віку, тобто на усіх – хто стає жертвами насильства. Символом проти всіх форм насильства над жінками є біла стрічка.
7 грудня 2017 року прийнято Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Щороку з 25 листопада по 10 грудня в нашій державі проходить акція «16 днів дій проти гендерного насильства» і має на меті підвищити поінформованість суспільства, масово мобілізувати людей до змін, залучити активістів, представників урядів, парламентів, громадських організацій та партнерів ООН та висвітлити питання, пов'язані з проблемами подолання насильства в сім’ї, протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми, гендерного насильства та забезпечення рівних прав жінок і чоловіків.
Дати початку та завершення Кампанії вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.
Шістнадцятиденний період кампанії охоплює наступні важливі дати:
25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок
1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом
2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством
3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями
5 грудня – Міжнародний день волонтера
6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі
9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією
10 грудня – Міжнародний день прав людини
Завдання суспільства по відношенню до жінок, які стали жертвами насильства, – вселити в них надію, що вихід є!
Пропонуємо ознайомитися з літературою на дану тематику, яка є у фонді Наукової бібліотеки:
- Суслова, О. І. Захист прав жінок та дітей судовими та правоохоронними органами в Україні [Текст] / О. І. Суслова, О. О. Лазаренко, Н. М. Ахтирська ; за заг. ред. Г. О. Христової. ‒ Київ : Тютюкін, 2010. ‒ 336 с.
- Підготовка волонтерів до реалізації ідеї гендерної рівності [Текст] : метод. рек. / Житомир. держ. ун-т ім. І. Франка ; авт.-упоряд.: О. Л. Остапчук, Н. П. Павлик, С. В. Котова-Олійник. ‒ Житомир : ЖДУ, 2009. ‒ 160 с. ‒ Бібліогр.: с. 156-158
- Гендер, релігія і націоналізм в Україні [Текст] / Н. Чермалих [та ін.] ; ред. Г. Ярманова. ‒ Київ : ТОВ „ВТС ПРИНТ”, 2012. ‒ 150 с. : фото
- Дотримання принципу недискримінації за ознакою статі у збройних силах України та інших військових формування [Текст] : доп., підгот. до 8-ї міжнар. конф. Права людини та урядування у секторі безпеки: виклики реформ в Україні / Громад. орг. "Ін-т гендер. програм" ; під ред. М. Берлінської. ‒ Київ : ІГП, 2017. ‒ 19 с. ‒ Бібліогр.: с. 17-19
- Бастик, Меган. Гендерная самооценка [Текст] : пособие для полиции, вооруж. сил и сектора правосудия / М. Бастик ; Центр содействия безопасности, развитию и верховенству права. ‒ Женева : ДКВС, 2011. ‒ 49 с.
- Сековой, О. Д. Щодо необхідності криміналізації домашнього насильства [Текст] : тези / О. Д. Сековой // Фонові для злочинності явища: запобігання та протидія : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 27 квіт. 2018 р.) / Харків. нац.ун-т внутрішніх справ. ‒ Харків : ХНУВС, 2018. ‒ С. 108-109.
Для пошуку інших видань радимо скористатися Електронним каталогом Наукової бібліотеки
