25 січня – народилася Маруся Чурай (Марія Гордіївна Чурай)

Про життєвий шлях Марусі Чурай, легендарної народної співачки, поетеси та композиторки епохи  гетьмана Богдана Хмельницького немає  достовірних даних, але є такий цікавий факт, поданий у «Післямові» Л. Кауфмана: "Український радянський поет Іван Хоменко, збираючи матеріали для своєї драматичної поеми «Марина Чурай», знайшов у матеріалах козацького законодавства XV—XVII століть текст вироку полтавській піснетворці. Цей цікавий і, поки що, єдиний документ, що доводить історичність особи Марусі Чурай. Зміст вироку, стиль і мовні особливості дають підставу вважати його справжнім історичним документом".

За переказами, українська народна співачка і поетеса часів Хмельниччини Маруся Чурай народилася в 1625 (за іншими версіями – у 1628 або 1629) році в козацького сотника Гордія. Після смерті батька, який у 1648 році був спалений як бунтівник у Варшаві, залишилася жити з матір'ю в Полтаві. В юності дівчина мала багато залицяльників, серед яких був молодий козак Іван  Іскра, але своє серце вона віддала Грицю Бобренку (за іншими версіями – Гриць Остапенко), сину хорунжого Полтавського полку, з яким згодом таємно заручилася. Зі спалахом Хмельниччини у 1648 році Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутись. Дівчина чекала на нього 4 роки. Проте коли Гриць повернувся до Полтави, він вже не звертав уваги на Марусю, бо покохав іншу. Зраджена дівчина вирішила отруїти себе зіллям, що вона таємно взяла у місцевої бабусі-відьми, і яке ненароком випив Гриць.

Улітку 1652 року полтавський суд засудив Марусю до страти, але її було амністовано універсалом Богдана Хмельницького, який приніс Іван Іскра, де зазначалося дарувати їй життя «за заслуги її батька та солодкі пісні». Але радості для Марусі вже не було, бо душа її померла разом з Грицем. Для покути дівчина ходила на прощу до Києва, але повернувшись у 1653 році до Полтави померла у віці 28 років, не перенісши смерті коханого (за іншими даними – в 1652 році у Полтаві від сухот невдовзі після амністії або стала монашкою якогось з українських монастирів).

Марусі Чурай приписують авторство близько 40 пісень. З того часу та до сьогодні вся Україна співає «Засвіт встали козаченьки», «На городі верба рясна», «Прилетіла зозуленька», «Зелененький барвіночку», «Летить галка через балку», «Ой, по горі, по долині», «В кінці греблі шумлять верби», «Сидить голуб на березі», «Ой, не ходи, Грицю», «Віють вітри, віють буйні», «Котилися вози з гори», «Зелений барвіночку», «Ішов Милий Горонькою»… Її ім’я поряд з іменами лицарів тих буремних років по праву займає почесне місце на скрижалях нашої історії. Марусю традиційно називають «дівчиною з легенди», оскільки реальність її існування документально не підтверджується. Образ «української Сапфо» склався під впливом літературних творів ХІХ – ХХ сторіч (балад, поем, драм, повістей, романів українською, польською та російською мовами), створених на основі народних оповідань.

Наукова бібліотека пропонує прочитати про дівчину – легенду Марусю Чурай книги із власних фондів, а саме:

 - історичні дані про Марусю Чурай:

  • Митці України [Текст] : енцикл. довідник / упоряд. М. Г. Лабінський ; за ред.: В. С. Мурза, А. В. Кудрицького. - Київ : Укp. енциклопедiя, 1992. - 846 с.
  • Жіночий погляд [Текст] / авт.-упоряд. А. П. Краснящих. – Харків : Фоліо, 2009. – 345 с.

 - художні твори українських письменників та поетів, основою яких стали народні пісні і перекази про Марусю Чурай та вічна тема кохання, зради і помсти.

  • Костенко, Л. Маруся Чурай [Текст]: істор. роман у віршах / Л. Костенко. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2018. – 224 с.
  • Старицький, М. П. Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці // Поетичні твори; Драматичні твори / М.П. Старицький. – Київ: Наук. думка, 1987. – С. 202 – 262.
  • Самійленко, В. І. Поетичні твори. Прозові твори. Драматичні твори. Переспіви та переклади. Статті та спогади [Текст] / В. І. Самійленко ; упоряд. і приміт., вступ. ст. М. Г. Чорнопиского. - Київ : Наук. думка, 1990. - 608 с.
  • Кобилянська, О. Ю. "В неділю рано зілля копала..." [Текст] : повість, оповідання / О. Кобилянська. - Київ : Рад. шк., 1986. - 462 с.

Для пошуку інших видань радимо скористатися Електронним каталогом Наукової бібліотеки

Для допомоги зверніться до інструкції Пошук в каталозі бібліотеки

Для допомоги зверніться до інструкції Пошук в в репозитарії ХНТУСГ

Як користуватися електронними ресурсами
НБ ХНТУСГ

Як користуватися електронними ресурсами НБ ХНТУСГ

Контакти

Адреса для листування
Наукова бібліотека ХНТУСГ
пр.Московський 45
Харків, 61001
Телефон
E-mail:

Новини бібліотеки

Бібліотека маркетолога

2021-03-04

Наукова бібліотека продовжує щотижневу рубрику «Бібліотека маркетолога» в рамках спільного з кафедрою маркетингу та медіакомунікацій ННІ БМ проєкту «Книжкова конвенція маркетологів».

Харківський національний технічний університет сільського господарства імені П.Василенка