«Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.» ст. 28 Конституції України.
26 червня відзначається Міжнародний день на підтримку жертв тортур, проголошений Генеральною Асамблеєю ООН 12 грудня 1997 року. Цей день направлений на повне викорінення тортур і забезпечення ефективності «Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання». Міжнародними стандартами з прав людини проголошено та закріплено, що катування та інші жорстокі види поводження і покарання принижують гідність, властиву людській особі.
На сучасному етапі розвитку суспільства і поширення глобалізаційних процесів зростають масштаби впливу на людину в межах глобального соціального конфлікту, інструментарій тортур, набуваючи міжцивілізаційного забарвлення, знаходить поширення і застосування щодо держав, народів, великих соціальних і етнічних груп. Зараз кожна держава вживає ефективних законодавчих, адміністративних, судових та інших заходів для попередження актів тортур на будь-якій території під її юрисдикцією.
Кожна держава-сторона вживає ефективних законодавчих, адміністративних, судових та інших заходів для попередження актів тортур на будь-якій території під її юрисдикцією.
Ніякі виняткові обставини, якими б вони не були, чи то стан війни чи загроза війни, внутрішня політична нестабільність чи будь-який інший надзвичайний стан, не можуть служити виправданням тортур.
За даними соціологічних досліджень, в Україні роками відбувається сотні тисяч випадків катувань з боку правоохоронців, але до вироків суду щороку доходить не більш, ніж п’ять-шість справ за статтею «Катування». Щороку сотні людей звертаються до лікарень зі скаргами на побиття поліцією: забої, садна, переломи й навіть струси мозку. Але медики можуть повідомляти про це поліцію, і коло знов замкнеться: краще мовчати, аніж захищати свої права.
На сьогодні в Україні створено передумови для сучасної законодавчої системи, яка б мала забороняти катування, дозволити жертвам порушень відновлювати свої права та отримувати компенсацію та навіть передумови для розробки державної політики щодо запобігання та протидії катуванням.
Наукова бібліотека пропонує ознайомитися з літературою на дану тематику, яка є у фонді книгозбірні:
- Конституція України [Текст] : [прийнята на п'ятій сес. Верхов. Ради України 28 червня 1996 р. Із змінами, внесеними Законом України від 8 грудня 2004 року №2222-ІV]. Станом на 1 січня 2006 р. / М-во юстиції України. – Київ, 2006. – 124 с.
- Проти катувань. Міжнародні механізми запобігання катуванням та поганому поводженню [Текст] / Харків. правозахисна група ; ред. Є. Захаров. ‒ Харків : Права людини, 2009. ‒ 400 с.
- Якобсен, Лоун. Люди, які пережили катування - нова група пацієнтів [Текст] / Л. Якобсен, П. Весті. ‒ Киiв : Асоц. психіатрів України, 1994. ‒ 80 с.
- Катеринчук, К. Характеристика особи злочинця у справах про катування / К. Катеринчук // Право України : юрид. журн. ‒ 2007. ‒ № 8. ‒ С. 64-68.
- Катеpинчук, К. Вiдмежування катування вiд сумiжних складiв злочинiв [Текст] / К. Катеpинчук // Пpаво Укpаїни. ‒ 2005. ‒ № 9. ‒ С. 59 ‒ 62
- Доpош, Л. Катування: кpимiнально-пpавовий аспект [Текст] / Л. Доpош, О. Довгань // Пpаво Укpаїни. ‒ 2004. ‒ № 9. ‒ С. 131 – 134
- Булда, Д. Деякi аспекти кpимiнальної вiдповiдальностi за катування [Текст] / Д. Булда // Пiдпpиємництво, господаpство i пpаво. ‒ 2005. ‒ № 7. ‒ С. 120 – 123
Для пошуку інших видань радимо скористатися Електронним каталогом Наукової бібліотеки
