«Ти ж знаєш, що словом можна смакувати навіть краще, ніж цукеркою. Бо цукерки, як би їх багато не було, рано чи пізно закінчуються, а слова не закінчуються ніколи. Словами можна смакувати хоч усе життя, щоразу добираючи собі все запашніші, все соковитіші. Навіть можна вишукувати собі найхимерніші слова з далеких екзотичних мов і бертати їх у губах, насолоджуючись пряними, чи гострими, чи терпкими, а чи солодкавими ароматами. Але наймилішими завжди будуть слова рідної мови – повні духмяного й поживного животворного соку…». І. Андрусяк
Поет, прозаїк, літературний критик, перекладач Іван Михайлович Андрусяк народився 28 грудня 1968 року в селі Вербовець на Гуцульщині (Косівський район Івано-Франківської області). Вищу філологічну освіту отримав в Івано-Франківському державному педагогічному інституті ім. В. С. Стефаника, а управлінську ‒ в Українській академії державного управління при Президентові України та The University of North London.
Увійшов у літературу на початку 1990-х як учасник літературного угруповання «Нова дегенерація». Виробив власну впізнавану поетичну манеру, базовану на метафоризмі («Андрусяк пише метафорою, якої нема» ‒ Т. Девдюк, «Критика»), яку критика називала «плаваючою семантикою» (А. Дністровий, «Книжник-review»).
Проза Івана Андрусяка характеризується як «густа» символічна метафорика з активним використанням діалектів. Тематично автор досліджує психологію людини в символічно-межових ситуаціях на матеріалі Гуцульщини 1940-1950 років.
У 2000-х роках активно виступав як літературний критик (часописи «Книжник-review», «Книжковий огляд», «Кур'єр Кривбасу», «Кальміюс», «Березіль», «Сучасність» та ін.), аналізуючи здебільше поезію й обстоюючи моральні принципи в літературі та розмежування «високого письменства» й «попси». У 2007 році повістю «Стефа і її Чакалка» входить у дитячу літературу, яка, нарівні з поезією, за кілька років стає провідною у творчості письменника.
Від 2005 року, з народженням молодшої дочки Стефи, в журналах, альманахах і антологіях друкуються його вірші для дітей, які згодом увійшли до збірки «М'яке та пухнасте».
Його перу належать книжка біографічних оповідань «Іван Андрусяк про Дмитра Туптала (св. Димитрія Ростовського), Григорія Квітку-Основ'яненка, Тараса Шевченка, Ніла Хасевича і Олексу Довбуша».
Лауреат першої премії конкурсу видавництва «Смолоскип» (1995), літературних премій «Благовіст» (1996), ім. Бориса Нечерди (2002), журналу «Кур'єр Кривбасу» (2007), першої премії конкурсу творів для дітей «Золотий Лелека» (2008), міжнародної премії «Corona Carpatica» (2010).
Повість Івана Андрусяка «Вісім днів із життя Бурундука» увійшла до престижного щорічного каталогу найкращих дитячих видань світу «Білі ворони 2013» (White Ravens 2013).
Іван Андрусяк лауреат багатьох премій:
- Лауреат Корнійчуковської премії 2016 року ‒ першої премії в номінації «Поезія для дітей» ‒ за збірку «Лякація». За цю ж збірку удостоєний відзнаки «Дитячий поет року» від порталу української дитячої книги «БараБука» (BaraBooka) і премії «ЛітАкцент року».
- Лауреат премії імені Якова Гальчевського «За подвижництво у державотворенні» (2019),
- Лауреат премії імені Лесі Українки за книжки «Зайчикова книжечка» і «Третій сніг» (2019).
Твори Івана Андрусяка перекладаються англійською, португальською, німецькою, польською та вірменською мовами. Іван Михайлович перекладає з грузинської, білоруської, англійської, польської та російської.
Разом з дружиною, літературознавцем Катериною Борисенко, виховує сина Івана та доньок Лізу і Стефу.
З 2007 по квітень 2014 рр. працював літературним редактором видавництва Грані-Т. З травня 2014 р. ‒ головний редактор видавництва Фонтан казок. З червня 2020 р. ‒ керівник Дитячої редакції видавництва Наш Формат.
Мешкає в містечку Березань на Київщині.
Пропонуємо ознайомитися з твором Івана Андрусяка, який є у фонді Наукової бібліотеки:
- Український гумор та сатира [Текст] : юмор, сатира / упоряд. І. Андрусяка. ‒ Київ : Школа, 2007. ‒ 352 с.
Для пошуку інших видань радимо скористатися Електронним каталогом Наукової бібліотеки
