Українська поетеси, освітянки Марійка Підгірянка [справж. – Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська] народилася 29 березня 1881 року в селі Білі Ослави на Гуцульщині в родині лісничого. Батько Марійкі Омелян Ленерт міг собі дозволити відправити до школи лише синів, тому Марійка навчилася читати і писати сама. Подальшу освіту їй дав дід, греко-католицький священик, батько матері. Згодом вона отримала стипендію для навчання в середній школі для дівчаток, а в 1900 році – місце в Академії підвищення кваліфікації вчителів у Львові, столиці Східної Галичини.
З вересня 1900 року працювала вчителькою Уторопської двокласної народної школи, Марія Ленерт впроваджувала в шкільну практику дещо нове. Уроки проводила з восьмої до дванадцятої та з другої до четвертої години. Вранці – з учнями третього-четвертого класу одночасно. Заняття тривало шістдесят хвилин. Цю годину ділили на дві півгодини: письмові і усні. Коли одні займалися голосно (усно), то другі у той час виконували письмові завдання і навпаки. Вона брала зошити учнів додому, перевіряла їх і виставляла оцінки, чого раніше у цій школі ніхто не практикував, її вихованці уважніше і старанніше виконували письмові завдання.
Друкувати вірші в періодичних виданнях під псевдонімом Марійка Підгірянка почала з 1904 року. Перша збірка віршів «Відгуки душі» вийшла в 1908 році. Більшість творів поетеса написала для дітей і про дітей. Основні мотиви віршів М. Підгірянки до 1939 р. – мрії про краще майбутнє народу, оспівування краси рідного краю, природи Карпат. Працювала Марійка Підгірянка і в жанрі поеми.
У радянські часи за життя Марійки Підгірянки її книги не видавалися, окремі вірші з’являлися лише в журналах. Потім видавництва Львова і Києва видали маленькі збірочки для дітей: «Безкінечні казочки», «Грай, бджілко», «Ростіть великі», «Школярики йдуть».
За роки незалежності побачили світ у видавництвах Києва, Ужгорода, Коломиї, Івано-Франківська її книжечки «Розповім вам казку, байку», «Гарний Мурко мій маленький», «Безкінечні казочки», «Зіллюся з серцем народу», «Краю мій, рідний», «Учись, маленький», «Три віночки», «Мелодії дитинства», «Мати-страдниця».
У 2009 році син поетеси Маркіян Домбровський фінансово допоміг видати найповніше зібрання творів Марійки Підгірянки великим томом «Для Вкраїни вірно жиймо» («Нова зоря», Івано-Франківськ, 2009).
Померла Марійки Підгірянки 20 травня 1963 року.
