«Український гумор був, є і буде – його зовсім неможливо втягнути до телевізора, через його «неформатності». Тому ящик живе по своїм дебільним законам, а живе українське слово – по своїм. І вони майже ніколи не перетинаються.» Лесь Подерв’янський
Український художник, автор сатиричних п’єс Лесь Подерв’янський (Олександр Сергійович Подерв’янський) народився 3 листопада 1952 року у Києві. У 1976 році закінчив Київський художній інститут (спеціальність: станковий і монументальний живопис, графіка, театральний живопис).
1977 ‒ служба в армії. Там почав писати історії з вигаданими героями й істотами в листах до товаришів. Член Спілки художників України з 1980 року. Мешкає на Бесарабці (раніше на Липках). Одружений втретє офіційно, дружина Марія Ганженко займається написанням сценаріїв. Дід і батько Леся також були художниками. Участь у виставках бере з 1976 року. Картини Леся зберігаються в Національному художньому музеї та багатьох приватних колекціях і їх можна побачити в Україні, Росії, Німеччині, США, Швеції. Найвідоміші виставки Леся Подерв’янського (персональні та групові):
- 2000 «Art Expo-2000». Нью-Йорк
- 1999 Посольство України в Канаді. Оттава, Канада
- 1999 «Lazarro Signature Gallery». Stoughton, Вісконсін, США
- 1998 Галерея «Доміно». Гетеборг, Швеція
- 1997 Велика виставка Університету штату Вісконсін. Платвіл, Вісконсін, США
- 1995 Національний музей російського мистецтва, Київ, Україна
- 1995 Виставка сучасного мистецтва. Міська художня галерея, Київ, Україна
- 1995 Mercury Globe Ukraine. Мистецький центр «Славутич», Київ, Україна
- 1994 Київський мистецький ярмарок. Український дім, Київ, Україна
- 1993 «Україна ‒ Америка «93». Палац спорту, Київ, Україна
- 1993 «Галерея чотирьох». Художній музей, Севастополь, Україна
- 1992 Галерея «Веста». Національний музей російського мистецтва, Київ, Україна
- 1991 «Єдність». Державний музей українського образотворчого мистецтва, Київ, Україна
- 1991 Галерея «Glasnost». Нюрнберг, ФРН
- 1990 «Сучасне українське мистецтво». Культурний центр Марсвінскгольму, Істад, Швеція
- 1990 Галерея «Raissa». Культурний центр Ерфурту, НДР
- 1989 «Метаморфози». Державний музей історії УРСР, Київ, Україна
- 1985 «Образотворче мистецтво України». Манеж, Москва, Росія
- 1983 Всесоюзна художня виставка. Центральний будинок художника, Москва, Росія
- 1981 Всесоюзна молодіжна художня виставка. Центральний виставковий зал, Ташкент, Узбекистан
- 1980 Всесоюзна молодіжна художня виставка. Манеж, Москва, Росія
Лесь Подерв’янський пише п’єси, які написані суржиком із широким використанням нецензурної лексики. Автор колоритно змальовує проблеми сучасного суспільства: радянські реалії, життя богеми, міжнаціональні конфлікти, абсурдність життя та ін.
Спочатку твори Леся Подерв’янського були відомі лише вузькому колу його друзів, яким він їх іноді читав. Точна історія невідома, але ймовірно хтось з друзів вирішив ці твори записувати на касети і таким чином вони широко розповсюдились по Україні. Записи п’єс Леся конвертували у формат mp3, після чого вони розповсюдились по інтернету. Пізніше п’єси почали видавати у вигляді книжок.
16 квітня 2011 року епічна трагедія «Павлік Морозов», написана 1993 року, була поставлена на сцені київського кінотеатру «Кінопанорама». Режисер-постановник ‒ Андрій Крітенко (Штутгарт, Німеччина).
З 16 по 20 квітня 2012 у київському «Кристал-холі» відбулись прем’єрні покази вистави «Сни Васіліси Єгоровни».
Творчий доробок Леся Подерв’янського складають понад 50 п’єс, опублікованих у книгах: «Герой нашого часу» (2000), «Множення в умі або Плинність часу», (2007), «Рух життя, або Динамо», (2010), «Африка, сни» (2015), «ПЗТ» (2016), «Фаскінейшн оф зе івнінг» (2019), а також аудіодиски «Гамлет, та інші п’єси», «Король Літр» тощо.
