Вільні та незаангажовані ЗМІ – незмінний елемент демократії та свободи слова. Жодне демократичне суспільство не може повноцінно існувати без доступу до прозорої та правдивої інформації, а справедливі та неупереджені державні інституції не можуть існувати без свободи преси.
Свобода преси вважається однією з основних конституційних свобод. Ще у Конституції України гетьмана Пилипа Орлика (1710), яка була однією з перших у Європі, свобода розглядається як найвища цінність. Акцент у цьому документі зроблено саме на захисті прав та вольностей народу (війська Запорізького), демократичних традицій українського козацтва, хоча окремо про свободу слова чи друку тут ще не йдеться.
М. Драгоманов розглядав свободу слова як одну з обов'язкових конституційних норм, причому зробив вагомий особистий внесок у реалізацію цього принципу "як діяльний учасник і борець за ті форми життя, які вважав за єдино розумні й справедливі". Прагнучи, за словами професора Р. Іванченко, допомогти визвольному рухові знайти правильну теорію побудови демократичного суспільства, Драгоманов розробив у 80-х роках ХІХ сторіччя федеральну конституцію, у проекті якої наголос робиться саме на свободу слова, інші демократичні свободи та їх гарантії.
Параграф 17 Конституції Української Народної Республіки (1918) проголошував, що "громадянин УНР і ніхто інший на території її не може бути обмежений в правах слова, друку...". Однак розділ VIII цього документа передбачав: "У випадку державної конечности (під час війни або внутрішніх заворушень) можуть громадянські свободи бути частю обмежені, частю припинені... Котрі громадянські свободи і в якій мірі мають бути тоді припинені, має означати спеціальний закон, виданий звичайним порядком".
Конституція України визначає політико-правовий зміст свободи слова. У Статті 34 Основного Закону записано, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Свобода преси – це право громадян та їх організацій вільно викладати свої погляди через газети, журнали та інші засоби інформації, це життєва необхідна умова для найповнішого виявлення політичного змісту і суспільних функцій друкованого слова.
Свобода преси є не просто гарантом, а "головним гарантом конституційності демократичного ладу". Свобода преси визначає той ступінь свободи, у котрому друкарські засоби масової інформації можуть освітлювати державні і суспільні проблеми, особливо ті, що містять критику чинних органів влади. Свобода преси ґрунтується на праві на вільне вираження думки. Це право включає свободу шукати, одержувати і поширювати інформацію й ідеї будь-якого роду, незалежно від меж, в усній, писемній або друкарській формі, у формі творів мистецтва, або за допомогою інших засобів на вибір.
Всесвітній день свободи преси відзначається щорічно з 1992 року з ініціативи представників незалежної преси країн Африки, схвалено Організацією Об'єднаних Націй з питань освіти, науки й культури (ЮНЕСКО) (рішення 48/432 від 20 грудня 1991 року «Сприяння забезпеченню свободи преси у світі»).
Дата 3 травня обрана не випадково. Саме цього дня 1991 року в столиці Намібії представники незалежної преси країн Африки прийняли «Віндхукську декларацію», у якій містився заклик до урядів держав світу забезпечувати свободу преси та її демократичний характер. У декларації підкреслювалося, що найважливішою складовою частиною будь-якого демократичного суспільства є вільна, плюралістична й незалежна преса. 1993 року Генеральна Асамблея ООН прийняла рішення проголосити 3 травня Всесвітнім днем свободи преси.
Цей день покликаний нагадати суспільству, що журналісти, виконуючи свою місію, залежать лише від читача й телеглядача, і що тиск на журналістів неприпустимий.
Головним заходом святкувань є вручення Всесвітньої премії ЮНЕСКО за внесок у справу вільної преси імені Гільєрмо Кано, колумбійського журналіста, який загинув 1986 року. Засновано премію 1997 року, вона вручається окремим особам, організаціям або установам. Саме цього дня здійснюється оцінка свободи преси в усьому світі та проходять акції з захисту засобів масової інформації від зазіхань на їх незалежність.
Окрім того, до Всесвітнього дня свободи преси міжнародна організація «Репортери без кордонів» публікує щорічну доповідь - Індекс свободи преси. Ця доповідь аналізує стан свободи преси та Інтернету у 180 країнах світу. Методологія укладення індексу базується на об'єктивних цифрах - кількість нападів, арештів, випадків цензури, кількості інших злочинів, та на оцінках міжнародних і місцевих експертів. Цього року Україна посіла 96 місце. До першої п'ятірки лідерів увійшли Норвегія, Фінляндія, Швеція, Нідерланди і Данія
Всесвітній день свободи преси - є чудовою нагодою активним громадянам суспільства надати реальну підтримку засобам масової інформації, зробивши свій внесок справу розвитку демократії. Таким чином можна подякувати за мужність і рішучість журналістам, які ведуть запеклу боротьбу проти ризику й відвертого насильства, прагнучи реалізувати своє право на пошук і обнародування правдивої інформації. Необхідно віддати належне тій вирішальній ролі, що відіграють засоби масової інформації у справі розвитку демократії й ефективного державного управління. Точне, коректне та професійне інформування про те, що трапилося, найчастіше є для суспільства єдиним шляхом боротьби з корупцією, зловживанням владою, антисемітизмом, міжнародними конфліктами й іншими численними негативними явищами світового масштабу.
А також цей день надає міжнародній спільноті можливість вшанувати професійних працівників засобів масової інформації, які загинули при виконанні своїх обов’язків.
