В особі Ігоря Римарука маємо справжнього майстра української поезії та інтелектуального лірика, одного із найбільших українських поетів останніх років.
Ігор Миколайович Римарук народився 4 липня 1958 року в селі М’якоти Хмельницької області. Школу закінчив на відмінно. Писати вірші Ігор почав ще під час навчання в школі і це захоплення літературою вплинуло на все його життя. Перше друковане слово Ігоря Миколайовича з'явилося на світ в 1976 році в журналі «Дніпро». Потім Ігор Римарук друкувався у журналі «Жовтень», альманасі «Вітрила», газеті «Літературна Україна».
У 1979 році він закінчив факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка. Працював поет у редакції газети «Вісті з України», у видавництві «Молодь».
У 1984 році вийшла його перша книга «Висока вода». Цього ж року Ігор Римарук був прийнятий до Спілки письменників України. У 1988 році Ігор Миколайович видає збірку «Упродовж снігопаду», а в 1991 році – «Нічні голоси», яка була удостоєна Хмельницької обласної літературної премії імені ім. В. Булаєнка.
У 1991-1994 роках І. М. Римарук очолює редакцію видавництва «Дніпро». З 1994 року Ігор Миколайович – заступник головного редактора, пізніше стає головним редактором журналу «Сучасність».
У 1996 році в Німеччині вийшла його збірка «Золотий дощ» (Goldener Regen) німецькою та українською мовами, а в 1998 році – збірка «Діва обида». У 2002 році виходить 2-е видання збірки і поет нагороджується Національною премією України імені Т. Шевченка.
З 2004 року Ігор Миколайович займає посаду віце-президента Асоціації українських письменників.
Ігор Римарук є упорядником антології нової української поезії «Вісімдесятники» (1990).
З 2007 року Ігор Миколайович – радник міністра культури з питань книговидання. У 2007 році виходять останні дві збірки Ігоря Римарука, одного з провідних модерністів сучасної української літератури, «Бермутський трикутник» та «Сльоза Богородиці».
Ігор Миколайович Римарук був одним із небагатьох українських поетів, про якого можна було сказати – «поет від Бога».
Вірші поета перекладено багатьма мовами світу, надруковано в англо-, іспано-, польсько-, російсько-, румуно-, шведсько-, німецько-мовних антологіях української поезії.
Ігор Римарук постав у сучасній українській літературі як один із духовних проводирів «Генерації 80-х років, що уособлював фаховість та ерудовану інтелігентність покоління».
У жовтні 2008 року у Львові поета збила автівка. 3 жовтня 2008 року Ігор Миколайович Римарук помер у лікарні.
Наукова бібліотека пропонує ознайомитися з літературою на дану тематику, яка є у фонді книгозбірні:
- Неборак, В. Тернове небо Ігоря Римарука : укр. поет / В. Неборак // Сучасність. –2009. – № 10. – С. 160-167
- Матіос, М. Добровільний програміст смерти : укр. поет Ігор Римарук / М. Матіос // Сучасність. – 2009. – № 10. – С. 168-171
- Гарбуз, В. Те, що не забувається... : укр. поет Ігор Римарук / В. Гарбуз // Сучасність. – 2009. – № 10. – С. 172-176
- Чубук, М. «Свято вірити в те, що робиш»: укр. поет Ігор Римарук / М. Чубук // Сучасність. – 2009. – № 10. – С. 177-179
- Смик, О. Римарук у колі самотніх муз : укр. поет Ігор Римарук / О. Смик // Сучасність. – 2009. – № 10. – С. 180-181
Для пошуку інших видань радимо скористатися Електронним каталогом Наукової бібліотеки
