5 березня - 110 років від дня народження Михайла Черешньовського

Український скульптор-монументаліст, різьбяр по дереву, педагог, громадський діяч (США) Михайло Черешньовський народився 5 березня 1911 року в селі Стежниця біля Балигорода (нині Польща).

Різьбою по дереву почав займатися ще в дитячі роки, а будучи студентом створив ряд цікавих скульптурних композицій. Вирізав дитячі забавки, виточував з дерева ґудзики, вирізьблював птахів, тварин, палиці з головою орла.

Закінчив відділ різьби і скульптури в художній школі в Коломиї та Краківську школу пластичного мистецтва Академії мистецтв (1939), де був членом мистецького гуртка «Зарево».

Під час Другої світової війни створив у місті Болехові (Карати) художню майстерню, вирізьбив з пам’яті портрет брата Івана, якого розстріляли німці, працював над створенням образу Тараса Шевченка. Михайло Черешньовський не зміг зосередитися лише на мистецтві, і став вояком УПА. Наприкінці війни його мобілізували до радянської армії, де він потрапив до штрафної роти, 12 разів був на допитах розвідки як потенційний ворог народу... Якимось дивом йому вдалося втекти і знову долучитися до УПА, а згодом ‒ перейти на Захід.

У 1942 році Михайло Черешньовський вперше взяв участь у 3-й виставці Спілки українських образотворчих митців у Львові, представивши роботу «Мати з дитиною».

У 1947 році Михайло Черешньовський емігрує до Німеччини. Як і багато українців-членів УПА, він опинився у таборі Деґендорф, а звідти за кілька місяців потрапив до Міттенвальда, де нарешті міг знову зайнятися мистецтвом. Там же зустрів майбутню дружину Людмилу.

У 1951 році подружжя переїжджає з Німеччини до США.

Михайло Черешньовський працював у техніці декоративної різьби на дереві, виготовляючи фігури на релігійну тематику та іконостаси для українських церков у США (наприклад, іконостас для церкви у Гантері), а також в портретній скульптурі ‒ голови та погруддя українських діячів і митців: актора Йосипа Гірняка, літератора Юрія Стефаника, балерин Валентини Переяславець та Роми Прийми-Богачевської поета й археолога Олега Ольжича, провідника українських націоналістів Степана Бандери, генерала Тараса Чупринки, письменника, мистця і державного діяча Володимира Винниченка.

Oдною з улюблених тем Михайла Черешньовського була «Мадонна з дитиною». Він створив ряд скульптур різної композиції й розміру ‒ з дерева, гіпсу й бронзи. Популярними серед українських американців є невеликі барельєфи із зображенням Мадонни з дитиною, ними прикрашують домівки.

Михало Черешньовський виконав ряд проєктів надмогильних пам’ятників, зокрема пам'ятник на могилі Ізідори Косач-Борисової (сестри Лесі Українки), на українському цвинтарі в Баунд-Бруку, штат Нью-Джерсі.

Значну увагу митець приділяв темі української звитяги, боротьби за самостійну Україну, що знайшло відображення і в згаданих портретах, і в монументальних творах ‒ «Пам'ятник Героям» в оселі Спілки Української Молоді в Елленвіллі (штат Нью-Йорк).

Найвідомішими роботами Михайла Черешньовського є пам'ятники Лесі Українці в Парку Народів у Клівленді, у Гай-Парку в Торонто, Канада та в Кергонксоні (штат Нью-Йорк), які є чи не найбільшою творчою перемогою автора в ділянці монументальної скульптури і стали візитівками української діаспори в Канаді та США.

З 1973 року і до кінця життя очолював «Об’єднання мистців-українців в Америці» (ОМУА). Під патронатом Українського Музею в Нью-Йорку Михайло Черешньовський провадив різьбарський курс, де діти (від 13 років і старші) вивчали традиційну різьбу Гуцульщини й Лемківщини.

Помер Михайло Черешньовський 20 липня 1994 року в Нью-Йорку.

Наукова бібліотека пропонує ознайомитися з цікавими інтернет-ресурсами:

Для допомоги зверніться до інструкції Пошук в каталозі бібліотеки

Для допомоги зверніться до інструкції Пошук в в репозитарії ХНТУСГ

Послуги МБА та ЕДД

Послуги МБА та ЕДД НБ ХНТУСГ

Контакти

Адреса для листування
Наукова бібліотека ХНТУСГ
пр.Московський 45
Харків, 61001
Телефон
E-mail:

Новини бібліотеки

Сканер у подарунок для бібліотеки

2021-12-28

Напередодні новорічних свят Наукова бібліотека отримала від  керівництва ДБТУ довгоочікуваний планетарний сканер, необхідний для оцифрування колекцій рідкісних і цінних видань.

Харківський національний технічний університет сільського господарства імені П.Василенка