«Любити і допомагати» – девіз всіх тих, хто не може залишатися осторонь людей, які потребують підтримки та участі, а також – турботи, самовідданості та доброти. Саме ці почуття притаманні волонтерам.
5 грудня — Міжнародний день волонтера. Цей день міжнародна спільнота відзначає щорічно з 1985 року, коли Генеральна Асамблея ООН запропонувала урядам країн відзначати саме цей день, як день добровольця та закликала їх вжити заходів з метою підвищення інформованості про важливий внесок служби добровольців, тим самим спонукаючи ще більше людей у всіх сферах діяльності пропонувати свої послуги як добровольців на батьківщині та за її межами. Це свято організовується для пропаганди соціально-економічного розвитку суспільства. Мета проведення свята полягає в залученні до волонтерського руху якомога більшої кількості людей, які готові на безкоштовній основі допомагати іншим.
Існує Програма Волонтери ООН – це організація, створена Генеральною Асамблеєю у 1970 році з метою сприяння глобальному розвитку та забезпечення миру. Вона мобілізує кваліфікованих волонтерів та заохочує людей до активного волонтерства.
Офіційно вважається, що волонтерський рух бере початок у 20-х роках XX століття. Дехто вважає роком виникнення волонтерського руху 1859 рік, коли французький письменник-журналіст Анрі Дюнан, вражений кривавими картинами війни, запропонував ідею створення Червоного Хреста – організації, яка працювала б на добровільних засадах і надавала першу медичну допомогу пораненим бійцям. Принципами, сформульованими Дюнаном, керуються волонтерські організації у всьому світі і донині. Однак, тільки у минулому столітті, яке було переповнене війнами, волонтерство виокремилося у соціальне явище. Після Першої Світової війни, у 1920 році у Франції був здійснений, один з перших, масштабний волонтерський проєкт за участю німецької і французької молоді, в рамках якого волонтери відновлювали зруйновані війною ферми в районі місць найбільш запеклих боїв між німецькими і французькими військами. Саме в цей час і було засновано Координаційний комітет міжнародної волонтерської служби (CCIVS) під егідою ЮНЕСКО зі штабквартирою у Парижі. Потім цю естафету підхопила Індія, і рух поширився світом.
В Україні волонтерство з'явилося на початок 90-х років минулого століття, а офіційно його визнано Постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року, якою також затверджено «Положення про волонтерську діяльність у сфері надання соціальних послуг». Щорічно 5 грудня українці відзначають Міжнародний день волонтера. В Законі України «Про волонтерський рух» (від19 квітня 2011 року) визначено, що волонтер – це фізична особа, яка добровільно здійснює благодійну неприбуткову та вмотивовану діяльність, що має суспільно-корисний характер. Головною метою цього дня є визнання зусиль волонтерів та підвищення обізнаності громадськості про внесок волонтерів у розвиток суспільства. Волонтерство засновується на добровільності, співчутті, солідарності з потребами та ідеями інших, а також глибокій повазі до всіх людей.
Волонтерська діяльність є основою побудови та розвитку громадянського суспільства. Вона втілює в себе найшляхетніші прагнення людства – прагнення миру, свободи, безпеки та справедливості для всіх людей. Волонтерство – це неоплачувана, свідома, добровільна діяльність на благо інших. Будь-яка людина, що свідомо і безкорисливо трудиться на благо інших, може називатися волонтером.
Охорона навколишнього середовища, культура, розвиток і позитивний імідж країни є основними напрямками роботи волонтерів. Саме це допомагає суспільству впевнено стояти на ногах, а волонтеру – отримати задоволення і безцінний життєвий досвід, набути професійних знань та навичок.
Українцям здавна були притаманні традиції взаємодопомоги, але роком народження українського волонтерства по праву можна вважати 2013 – саме Революція Гідності, а потім і війна на сході країни дали поштовх розвитку волонтерства в Україні, яке поступово виросло в потужний громадянський рух. З того часу волонтери почали збирати гроші по всьому світу на потреби військових, закуповувати на них медикаменти та зброю і везти все це на передову. Багато волонтерів згодом пішли добровольцями на фронт.
Вітаємо усіх небайдужих людей, які займаються волонтерською діяльністю, з цим визначним днем. Бажаємо наснаги у творенні добрих справ, активної підтримки людей, великого морального задоволення від справи і адекватної оцінки власних зусиль!
Наукова бібліотека пропонує переглянути віртуальний огляд «Волонтери – люди доброї волі»
Пропонуємо ознайомитися з літературою на дану тематику, яка є у фонді Наукової бібліотеки:
- Підготовка волонтерів до реалізації ідеї гендерної рівності [Текст] : метод. рек. / Житомир. держ. ун-т ім. І. Франка ; авт.-упоряд.: О. Л. Остапчук, Н. П. Павлик, С. В. Котова-Олійник. ‒ Житомир : ЖДУ, 2009. ‒ 160 с.
- Вовк, В. Міжнародні волонтерські проекти в Україні [Текст] / В. Вовк // Новини агротехніки : виробничо-практичний журнал. ‒ 2011. ‒ № 5/6. ‒ С. 44-45
- Наука бути волонтером // Надзв. ситуація. ‒ 2015. ‒ № 6. ‒ С. 26
- Романкова, Л. Волонтерська діяльність як складова формування моральних цінностей студентської молоді [Текст] / Л. Романкова // Вища освіта України : Теорет. та наук.-.метод. часопис. ‒ 2015. ‒ № 4. ‒ С. 54-60.
- Школа волонтеров [Текст] // Губерния. Регион-Украина-Мир. ‒ 2015. ‒ № 4. ‒ С. 2
- Михаил Куц: "Все, кто добровольно служил в зоне проведения АТО, - уже герои" [Текст] // Губерния. Регион-Украина-Мир. ‒ 2016. ‒ № 1/2. ‒ С. 6-8
- Сидорук, І. Формування соціальної компетентності майбутніх соціальних працівників у процесі волонтерської діяльності [Текст] / І. Сидорук // Вища школа : науково-практичне видання. ‒ 2019. ‒ №2. ‒ С. 54-66.
- Капустник, В. Деякі аспекти волонтерської діяльності в виховній роботі зі студентами-медиками [Текст] / В. Капустник, І. Летік // Новий колегіум : наук. інформ. журн. ‒ 2021. ‒ № 1. ‒ С. 54-57. - Бібліогр.: с. 57
Для пошуку інших видань радимо скористатися Електронним каталогом Наукової бібліотеки
