Радянська льотчиця, заступниця командира авіаполку особливого призначення, учасниця дальніх рекордних перельотів, пані майор Марія Петрівна Нестеренко народилася в 5 серпня 1910 року в селищі Буди недалеко від Харкова. Закінчивши школу фабрично-заводського учнівства (ФЗУ), за сімейною традицією, пішла працювати на фаянсовий завод, де опанувала професією малювальниці. Була активною спортсменкою, захоплювалася музикою. Закінчила Харківське авіаційне училище, а у 1933 році ‒ Качинську військову школу льотчиків, стала пілотом-винищувачем. Служила в Україні і на Далекому Сході.
У Києві вела велику громадську роботу. Там же вийшла заміж за однополчанина Павла Ричагова (Героя Радянського Союзу).
27 липня 1940 року Марія Нестеренко зробила безпосадочний переліт Хабаровськ ‒ Львів в складі жіночого екіпажу (перша пілотеса − М. П. Нестеренко, друга ‒ Марія Михальова, пані штурман ‒ Ніна Русакова) за маршрутом Хабаровськ ‒ Львів на літаку ДБ-3 «Україна». Досягти кінцевої точки маршруту не вдалося через грозу, сильний зустрічний вітер і обмерзання, але за 22,5 години льотчиці подолали близько 7000 км і приземлилися в Кіровській області.
19 жовтня 1940 року Марія Нестеренко, вже в званні пані майора, була призначена на посаду заступниці командира авіаполку особливого призначення. На цій посаді вона була заарештована на 4-й день війни. Павло Ричагов був заарештований на два дні раніше ‒ 24 червня 1941 року. Звинувачувалася Марія в «не інформування про державного злочинця Ричагова: «… будучи коханою дружиною Ричагова, не могла не знати про зрадницької діяльності свого чоловіка …».
У ніч з 15 жовтня на 16 жовтня 1941 року центральний апарат НКВС евакуювався в Куйбишев. Туди ж були вивезені і найважливіші підслідні. Навздогін полетіло розпорядження Берії: слідство припинити, суду не вчиняти, негайно розстріляти.
За особисті успіхи в оволодінні бойовою технікою і вміле керівництво підрозділами була нагороджена орденами Червоної Зірки (25.05.1936) і Трудового Червоного Прапора (25.12.1936).
На малій батьківщині М. П. Нестеренко ‒ в Будах ‒ на будівлі школи, де навчалася Марія, була відкрита меморіальна дошка.
Під Самарою на місці розстрілу встановлено пам'ятний знак, на якому написано: «Встановлено на місці поховання жертв репресій 30-40-х рр. вклонімося пам'яті невинно загиблих …».
Портрети Марії Нестеренко і Павла Ричагова є в Центральному музеї Збройних Сил, у музеї «Будинок на набережній», у заводському музеї селища Буди на Харківщині.
