Геніальний український авіаконструктор, педагог, Герой Соціалістичної Праці (1966) Олег Костянтинович Антонов народився 7 лютого 1906 року в с. Троіці Подільського повіту Московської губернії в сім’ї інженера-будівельника. Завдяки батьковій бібліотеці з інженерної справи майбутній конструктор ще з дитинства був обізнаний з технікою та розрахунками. Сходження до вершин Олег Антонов розпочав з раннього дитинства конструюванням повітряних зміїв та моделей літаків з паперу.
У 1924 році під час навчання в Саратовському індустріальному технікумі збудував свій перший планер «Голуб», зроблений з фанери і водопровідних труб, який було відзначено грамотою за оригінальну і гарну конструкцію. Це зміцнило бажання будувати нові літальні апарати. В той же час виходять його перші друковані праці «Зачем нам нужны планеры» та «Простейшие модели планеров из бумаги». З 1925 року Олег Антонов – студент відділення гідроавіації суднобудівного факультету Ленінградського політехнічного інституту, після закінчення якого одержує направлення до Москви для організації Центрального бюро планерних конструкцій та налагоджування їх серійного виробництва. Тут він побудував планери, що зіграли видатну роль у становленні планеризму. У 1933 році 27-річний Олег Антонов – головний конструктор планерного заводу в Тушино (Москва). Тут він створив літальні апарати, на яких встановлено численні світові рекорди.
У 1938–1940 роках він працював провідним інженером в ДКБ (дослідно-конструкторське бюро) О. С. Яковлєва, у 1940–1941 – на заводі «Красный лётчик» над легким літаком зв'язку, у 1943–1946 – 1-й заступник головного конструктора ДКБ О. С. Яковлєва. У 1945–1946 – начальник філіалу цього ДКБ у Новосибірську. З 1946 року – головний конструктор ДКБ.
Ім’я Олега Антонова вписано в історію світової авіації, адже він створив 52 типи планерів і 22 типи літаків. І хоча народився, навчався і став уже досить відомим професіоналом Олег Антонов у Росії, його з упевненістю можна назвати славетним українцем – понад 30 років (з 1952 р.) жив і працював (головним конструктором ДКБ, генеральним конструктором ДКБ Міністерства авіаційної промисловості СРСР у місті Києві) в Україні, він став відомим у світі творцем найбільших транспортних літаків. Олег Антонов заснував одну з найкращих у світі школ авіабудування, Київське конструкторське бюро, яке вже багато років носить його ім’я і продовжує його справу. У 1947 році побачив світ і заслужив славу найнадійнішої машини літак-довгожитель Ан-2 («кукурузник»), який добре знають у багатьох країнах, наприклад, у Монголії, Туреччині, Африці, Америці. Цікаво, що за кодифікацією НАТО його називають «Colt», тобто «лоша».
Ще один літак – Ан-22 «Антей» – став свого часу справжнім проривом у авіабудуванні. Світова авіаційна практика не знала нічого подібного, тому називали «Антей» сенсацією ХХ століття. У 1966 році Ан-22 побив 12 рекордів, зокрема швидкості, висоти польоту і вантажопідйомності.
У 1982 році київське конструкторське бюро запропонувало світу нову сенсацію –суперважкий дальній військово-транспортний літак-богатир Ан-124 «Руслан», який згодом встановив 30 світових рекордів! Він став останнім літаком, що був розроблений під безпосереднім керівництвом Олега Антонова. Цікавий факт: Ан-124 хотіли назвати «Тарас Бульба», але зупинилися на «Руслані», адже більшість літаків конструктора мали в своїх назвах буквосполучення «ан». Навіть імена власним дітям він вибирав за цим принципом: Ролан, Анна, Андрій. Щоправда, дотримувався його не завжди – літак Ан-10 назвав «Україна».
На жаль, Олег Костянтинович Антонов пішов з життя 4 квітня 1984 року, і не побачив як у небо піднявся задуманий ним суперважкий літак Ан-225 «Мрія» (1988 р.), що встановив понад 110 світових рекордів в одному польоті і внесений у 2009 році до Книги рекордів Гіннеса. «Мрію» знімали у фільмі «2012» у вигляді комп’ютерної моделі в епізодах про руйнування Лас-Вегаса.
До останніх днів життя Олег Антонов боровся, щоб повернути українцям несправедливо забуте добре ім’я видатного авіаконструктора Ігоря Сікорського. Він мав широке коло інтересів – економіка і планування, література, музика, балет, театр, кіно, спорт. Олег Костянтинович чудово малював і в тонкощах знав живопис. «Якби я не став конструктором, то став би художником», – зізнався він. До речі, одним із принципів проектування літаків він вважав красу. Олег Антонов – автор книг «На крилах з дерева і полотна», «Десять разів спочатку», «Для всіх і для себе», писав поезії, численні статті, лекції та виступи.
У 1997 році Національною Академією наук України була заснована Премія НАН України імені О. К. Антонова, яка вручається Відділенням механіки НАН України за видатні досягнення в галузі технічної механіки та літакобудування. Його ім'я присвоєно авіаційному науково-технічному комплексу, вулиці в Києві і астероїду. У Києві на будинку по вулиці Огарьова, 1, в якому жив Олег Антонов та на будинку Харківського національного аерокосмічного університету імені М. Є. Жуковського встановлені меморіальні дошки. У 2016 році телеканал Інтер зняв документальний фільм про Олега Антонова, картина «Олег Антонов – людина неба», присвячена 110-річчю від дня народження авіаконструктора.
Наукова бібліотека пропонує ознайомитися з матеріалами про Олега Антонова, які є у фонді книгозбірні та цікавими інтернет-ресурсами:
- Анісенко, В. Олег Антонов (1906 - 1984) / В. Анiсенко // Свiтогляд. – 2006. – № 1. – С. 46 – 50
- Що є кpасивiше й досконалiше за лiтак? [Текст] : до 100-лiття авiаконстpуктоpа Олега Антонова // Деpжавна спpава. – 2006. – № 6. - С. 74 – 77
- Олег Антонов
- Фільм: «Олег Антонов — Человек неба» (відео)
