Український військовий діяч, льотчик-винищувач, Герой Радянського Союзу (двічі 1944, 1945), маршал авіації (1985) Іван Микитович Кожедуб народився 8 червня 1920 року в Україні в селі Ображіївка (нині – Сумська область). Після закінчення школи в 1934 році він вступив до хіміко-технологічний технікум у місті Шостка. Тоді ж Іван захопився авіацією, займаючись у Шосткінському аероклубі, куди прийшов у 1938 році. Тут він зробив свій перший політ, закінчив курси стрибків з парашутом і льотні курси, відлітають на літаках ПО-2 і У-2.
У 1940 році І. М. Кожедуб був призваний в Червону Армію. У 1941 році закінчив Чугуївську військову авіаційну школу льотчиків. Як один із кращих курсантів, після закінчення курсу в 1941 році Іван був залишений в училищі на посаді інструктора.
З початком Другої світової війни разом з авіашколи сержант Іван Кожедуб був евакуйований до Середньої Азії. У цей період він наполегливо вивчав питання тактики і опису повітряних боїв. Восени 1942 року, після численних рапортів з проханням відправити його на фронт, Іван Кожедуб був відряджений в 240-й винищувальний авіаційний полк.
Свій перший бойовий виліт він зробив у березні 1943 року, але невдало – його літак Ла -5 отримав пошкодження в бою. Бойовий рахунок Іван Микитович відкрив в 1943 році на Курській дузі, збивши німецький «Юнкерс-87».
Відомий усьому світу неперевершений майстер повітряного бою Іван Кожедуб був найефективнішим льотчиком-винищувачем Другої світової війни. Вимогливий до себе, шалений і невтомний в бою, Іван Микитович був ідеальним повітряним бійцем: ініціативним, зухвалим і, водночас, розважливим. «Точний маневр, приголомшлива стрімкість атаки і удар на гранично короткій дистанції», – так сам І. Кожедуб визначав основу повітряного бою. Бойову майстерність льотчика постійно вдосконалювалося, а кількість збитих літаків супротивника збільшувалося буквально з кожним днем.
У серпні 1944 року Іван Кожедуб був призначений заступником командира 176-го Гвардійського авіаполку, який був переозброєний на нові винищувачі Ла-7. Йому дістався літак з бортовим номером «27», на якому він воював до кінця війни, а зараз ця машина є прикрасою в музею авіації (м. Моніно, Московська область, Росія).
За всю війну Іван Микитович жодного разу не був збитий. Він умів миттєво орієнтуватися в будь якій і ситуації та віртуозно володів машиною.
До кінця Великої Вітчизняної війни гвардії майор Іван Кожедуб здійснив 330 бойових вильотів, у 120 повітряних боях збив 64 літаки противника. П’ятдесят другу зірку на фюзеляжі літака Іван Кожедуб отримав після того, як 15 лютого 1945 року у небі над Франкфуртом-на-Одері збив перший в історії реактивний літак Me-262. Свій останній бій, в якому збив 2 FW-190, провів у небі над Берліном.
Льотчик-винищувач, тричі Герой Радянського Союзу, маршал авіації Іван Кожедуб, нагороджений 2 орденами Леніна, 7 орденами Червоного Прапора, орденом Олександра Невського, 2 орденами Вітчизняної війни I-го ступеня, 2 орденами Червоної Зірки, орденом «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» ІІІ-го ступеня. За високу військову майстерність, особисту мужність і відвагу він був тричі нагороджений «Золотою Зіркою» Героя Радянського Союзу. Він справедливо вважається кращим асом авіації Другої Світової війни.
Після війни гвардії майор продовжив службу у ВПС, в 1949 році закінчив Червонопрапорну Військово-повітряну академію.
В ході війни в Кореї з березня 1951 по лютий 1952 рр. дивізія І. Кожедуба здобула 216 офіційних перемог, втративши 52 літаки і 9 льотчиків. Правда, сам Іван Микитович Кожедуб в бойових вильоти не брав участі через строгі заборони командування, але потайки виконав кілька нічних вильотів на перехоплення розвідника. Після повернення на батьківщину Іван Микитович у 1956 році закінчив Академію Генштабу, займав ряд високих командних посад у ВПС, в тому числі командував авіацією Московського військового округу. У З 1958 року він обіймав посаду Першого заступника командуючого ВПС Ленінградського, а потім Московського військових округів. Частини, якими керував І. Кожедуб, завжди відрізнялися високою підготовкою та низьким рівнем аварійності. З льотної роботи він пішов у 1970 році і в подальші роки служив в центральному апараті ВПС і в Групі генеральних інспекторів Міністерства Оборони. У 1985 році І. М. Кожедубу було присвоєно вище військове звання Маршал авіації. Увесь цей час Іван Микитович Кожедуб також вів велику громадську роботу. Він був депутатом Верховної Ради СРСР, членом Президії ЦК ДТСААФ, головою або президентом десятків різних товариств, комітетів та федерацій, багато виступав, проводив зустрічі, давав інтерв'ю ... Він автор книг «Служу Батьківщині», «Вірність Вітчизні» та інших.
Помер талановитий льотчик Іван Микитович Кожедуб 8 серпня 1991 року в Москві від серцевого нападу, був похований на Новодівичому кладовищі.
Україні потрібно більш енергійно нагадувати в світі, що кращий льотчик антигітлерівської коаліції Іван Кожедуб – українець.
Зараз ім'я Тричі Героя Радянського Союзу Івана Микитовича Кожедуба носить Харківський університет Повітряних Сил, а також Шосткінський хіміко-технологічний коледж. 8 травня 2010 пам'ятник І. Кожедубу відкрито в Парку Слави у Києві. 12 листопада 2010 пам'ятник І. М. Кожедубу був встановлений в Харкові, на території Харківського університету Повітряних Сил.
