Українська акторка театру і кіно Наталія Михайлівна Ужвій народилася 8 вересня 1898 року в місті Любомль Волинської області. Акторську освіту отримала в Драматичній студії при Першому державному драматичному театрі УРСР імені Тараса Шевченка в Києві. Навчалася там протягом 3 років. Там же і перший раз вийшла на сцену.
У 28 років Наталю запросили у харківський театр «Березіль», яким керував Лесь Курбас. Це був розквіт кар’єри Наталії Ужвій! Понад тридцять головних ролей у виставах, ролі у фільмах «Тарас Трясило», «Тарас Шевченко», «КПК». Тут вона зустріла і своє кохання – Михайля Семенка.
У 1933 році почалася кампанія проти Леся Курбаса, у яку були «втягнуті» актори, котрі з ним працювали. Фальшиві докази шукали в його театрі. Наталію Ужвій змусили підписати лист з наклепом на Леся Курбаса. Шантажували сином... Курбаса стратили... Пробачити собі цей вчинок Наталія Ужвій не могла до кінця життя... Та це був лише початок. Розлучення з чоловіком, зникнення безвісти рідних братів, яких акторка шукала впродовж 20 років. Від усього цього болю Ужвій утекла. Їй допоміг режисер Гнат Юра: запросив у театр ім. Івана Франка, яким керував. Так Наталія Ужвій із сином опинилася у Києві.
На початку Другої світової війни безвісти зникає син Михайло. Увесь біль розлуки із сином Наталя Ужвій передала у стрічці «Веселка». Фільм був настільки сильним, що став сенсацією в американському кінопрокаті, і вразив навіть президента США Франкліна Рузвельта. Михайло знайшовся лише під кінець війни. Але щастя тривало недовго. Талановитий хлопець, автор великої кількості віршів, студент Київського національного університету захворів. Його хвороба на той час була невиліковною. Юнак помер у 24 роки… Тоді, усі свої почуття прима українського театру передала у виставі «Без вини винна», де її героїня теж втратила дитину. Увесь зал здригався від сліз – всі знали, через що пройшла акторка. Своє розбите серце вона лікувала театром. Навіть захворівши на рак, Наталія Ужвій продовжувала ходити на роботу.
За все життя велика актриса зіграла більше 230 ролей, серед яких персонажі, як на сцені театру, так і на екрані. Мабуть, найбільш вдалими були Джулія «Змова Фієско», Тьотя Мотя «Мина Мазайло», Тугіна «Остання жертва», Беатріче «Багато шуму з нічого». У кінематографі зробила значні успіхи в екранізаціях «Прометей» в ролі Насті, «Земля» – Марії, «Тарас Трясило» – Марина та багато інших.
Померла Наталія Ужвій в 1986 році, похована на Байковому кладовищі в Києві.
Національний банк України, продовжуючи серію «Видатні особистості України», 9 вересня 2008 року ввів у обіг ювілейну монету «Наталія Ужвій» номіналом 2 грн., що виготовлена з нейзильберу, масою 12,8 м, діаметром 31 мм.
Іменем Наталії Ужвій названо Будинок ветеранів сцени в Пущі-Водиці.
У Києві на честь Наталії Ужвій названо вулицю в Подільському районі міста. Також названо пасажирський теплохід в Київському річковому порту. У Харкові на честь акторки названо вулицю в Київському районі міста. Також провулок Наталії Ужвій існує в Черкасах.
Більше інформації з даної тематики можна дізнатися, звернувшись до документів із фондів Наукової бібліотеки:
- Астапенко, Н. В. Сто великих українців [Текст] / Н. В. Астапенко, О. К. Барашкова, А. В. Дарибогова, Л. М. Дідух [та ін.]. – Київ : Арій, 2008. – 496 с.
- Можейко, І. Одна з ролей Наталії Ужвій ‒ бронзова Катерина на пам’ятнику Шевченку [Текст] / І. Можейко // Слобід. край. ‒ 2011. ‒ 20 жовт. ‒ С. 10.
Для пошуку інших видань радимо скористатися Електронним каталогом Наукової бібліотеки
